ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПИСЬМЕННИЙ ЯКІВ ВУЛЬФОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кокін С.А. ПИСЬМЕННИЙ Яків Вульфович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Pysmennyj_Y (останній перегляд: 17.02.2019)
ПИСЬМЕННИЙ ЯКІВ ВУЛЬФОВИЧ

ПИСЬМЕННИЙ Яків Вульфович (12.04.1902–07.09.1937) – один із керівників рад. органів держ. безпеки. Н. в с. Цибулеве Єли-заветградської волості Олексан-дрійського пов. Херсон. губ. (нині село Знам'янського р-ну Кіровогр. обл.) в сім'ї торг. агента, єврей. Закінчив вечірні загальноосвітні курси та правовий ф-т Харків. ін-ту нар. госп-ва. Із 1915 – учень фотографа, експедитор на ст. Знаменка Херсон. губ., із 1919 – робітник маслобойного з-ду в Єлизаветграді (нині м. Кіровоград), із червня 1920 – контролер і секретар Миколаїв. губернської робітничо-сел. інспекції.

Із вересня 1920 – пом. військ. слідчого 3-го особливого пункту, діловод заг. канцелярії, активної частини Особливого відділу Тринадцятої армії; діловод ОІВ особливого відділу 14-ї армії; із травня 1921 – редактор відділу по обробці матеріалів, із жовтня 1921 – уповноважений 1-го відділення особливого відділу ВУЧК; із травня 1922 – тимчасово в. о. нач. 1-го та 2-го відділень особливого відділу ДПУ УСРР, із вересня 1922 – тимчасово в. о. заступника, заст. начальника органів внутр. справ секретно-оперативної частини ДПУ УСРР; із грудня 1922 – нач. відділення по боротьбі з бандитизмом та нач. відділення по охороні кордонів, із березня 1923 – уповноважений контр-розвідувального відділу секретно-оперативної частини ДПУ УСРР; із серпня 1923 – у резерві призначень ДПУ УСРР; із листопада 1924 – пом. секретаря колегії, із березня 1925 – секретар президії, із квітня 1925 – тимчасово в. о. секретаря, секретар колегії ДПУ УСРР; із жовтня 1929 – нач. ОСВ та секретар колегії ДПУ УСРР. Із вересня 1931 – нач. ОСВ ОДПУ СРСР. Член ВКП(б) з травня 1928. Від лютого 1933 – керуючий справами ДПУ УСРР, від лютого 1934 – нач. відділу кадрів ДПУ/НКВС УСРР; від березня 1936 – нач. транспортного відділу управління держ. безпеки НКВС УСРР.

Капітан держ. безпеки (1935), майор держ. безпеки (1937).

Нагороджений орденом Чер-воної Зірки, знаком "Почетный работник ВЧК–ГПУ" (1932).

24 червня 1937 заарештований, 7 вересня 1937 виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР засуджений за ст. 54-1 "б" Карного кодексу УРСР до смерті, страчений того ж дня.

Реабілітований 1957.


Література:
  1. Шаповал Ю. та ін. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: Особи, факти, документи. К., 1997.

Посилання:
  • КІРОВОГРАД
  • ТРИНАДЦЯТА АРМІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕРЖАВНЕ ПОЛІТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ УСРР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)