ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАДА МІНІСТРІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  Бібліографічне посилання: Шандра В.С. РАДА МІНІСТРІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rada_Rosijskoi (останній перегляд: 18.02.2019)
РАДА МІНІСТРІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

РАДА МІНІСТРІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ – вищий орган виконавчої влади, діяльність якого відбувалася в два етапи (осінь 1857 – 1905, 19 жовтня 1905 – лютий 1917). Створена рос. імп. Олександром II для координаційного забезпечення підготовки і проведення реформ 1860–70-х рр. До її складу входили міністри та головноуправляючі на правах міністрів, голова Комітету міністрів Російської імперії і Держ. ради Рос. імперії та ін. сановники, яких призначав імператор, котрий очолював її роботу. До 12 листопада 1861 не отримала законодавчого акта про повноваження і діяла перші 4 роки неофіційно, обговорюючи заходи загальнодерж. значення, а також поточні справи управління д-вою, що їх пропонував імператор, серед яких – річні звіти міністрів, головноуправляючих та їхні всепідданійші доповіді із пропозиціями галузевих перетворень і реформувань, потреб приймати та відміняти закони. Розглядала висновки комісій, к-тів, установ, які напрацьовували окремі законопроекти реформаторської діяльності. Частина проектів одразу схвалювалася імп. Олександром II, інші надходили на доопрацювання у відповідні к-ти, комісії, наради. Після отримання офіц. статусу Р.м.Р.і. активно працювала впродовж 2-х років – 1862–64 – під час підготовки найсуттєвіших реформ. При імп. Олександрові III Р.м.Р.і. збиралася двічі й практично припинила свою діяльність. Відродилася на початку революції 1905–1907 на основі акта від 19 жовтня 1905 "О мерах к укреплению единства в деятельности министерств и главных управлений" для створення проекту законодавчого виборного органу – Державної думи Російської імперії. Її очолював не імператор, як раніше, а голова РМ (першим був граф Д.Сольський). До її складу ввійшли всі міністри, головноуправляючий землевпорядкуванням і землеробством, обер-прокурор Найсвятішого Синоду і держ. контролер. Р.м.Р.і. розглядала справи, які потім надходили на схвалення Держ. думи і Держ. ради; призначала на гол. посади вищого і місц. управління та звільняла з них, за винятком тих, що належали до відомства імператорського двору і уділів, держ. оборони, зовн. політики. Із впровадженням Осн. законів (1906) Р.м.Р.і. набула деяких повноважень уряду, відповідального перед імператором, який продовжував призначати голову та міністрів. Голова РМ мав право вимагати від усіх гол. начальників будь-які відомості й пояснення, а ті – подавати пропозиції із законодавства та управління для підготовки імператору всепідданійшої доповіді. Відносну самостійність отримали військовий і морський міністри, закордонних справ та міністр двору, що виносили на обговорення в Р.м.Р.і. лише окремі питання за власною ініціативою. Держ. контролер підлягав Р.м.Р.і. з адм. питань. Між 1-ю та 2-ю Держ. думами Рос. імперії Р.м.Р.і. виконувала законодорадчі функції, коли було обговорено бл. 60-ти законопроектів. Після ліквідації 23 квітня 1906 К-ту міністрів Рос. імперії його повноваження перейшли до Р.м.Р.і., зокрема кер-во підготовкою держ. бюджету, кредитування мін-в. Засідання Р.м.Р.і. відбувалися регулярно 2–3 рази на тиждень.

За посадові злочини члени Р.м.Р.і. підлягали цивільній і карній відповідальності. Р.м.Р.і. конфліктувала з Держ. думою і сприяла її розпускам. 1907–17 склався стабільний механізм взаємодії імператора, Р.м.Р.і. та Держ. думи. Багато з підготовлених Р.м.Р.і. законодавчих актів, схвалених імператором, стосувалися безпосередньо укр. губерній. Зокрема, її положенням від 10 березня 1906 створювалися землевпорядні комісії для переселення українців до Сибіру.

Р.м.Р.і. мала постійну канцелярію з 4-х відділень на чолі з управляючими справами (барон Е.Нольде, Н.Вуїч, Н.Плеве та ін.); 1909 додалися ще 2 для з'ясування фінських справ. Рішення Р.м.Р.і. оформлялися у вигляді "Особых журналов", що їх підписували всі міністри і схвалював імператор. Із початком Першої світової війни Р.м.Р.і. отримала особливі повноваження: на час відсутності в столиці імп. Миколи II приймати самостійно важливі рішення.

Р.м.Р.і. ліквідовано після Лютневої революції 1917, і на основі її канцелярії створено канцелярію Тимчасового уряду.

Дж.: Полное собрание законов Российской империи: 2 собрание, т. 36, отд. 2: 1861, № 37619. СПб., 1863.


Література:
  1. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. М., 1983
  2. Степанский А.Д. Совет министров. В кн.: Государственность России: Словарь-справочник. кн. 4. М., 2001
  3. Шилов Д.Н. Государственные деятели Российской империи: Главы высших центральных учреждений (1802–1917): Биобиблиографический справочник. СПб., 2002.

Посилання:
  • ДЕРЖАВНА ДУМА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • КОМІТЕТ МІНІСТРІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МИКОЛА II
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОЛЕКСАНДР ІІІ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД

  • Пов'язані терміни:
  • ІГНАТЬЄВ ОЛЕКСІЙ ПАВЛОВИЧ
  • КИЕВСКИЙ КЛУБ ПРОГРЕССИВНЫХ РУССКИХ НАЦИОНАЛИСТОВ
  • МАНІФЕСТ 17 ЖОВТНЯ 1905, НАЙВИЩИЙ МАНІФЕСТ (ВЫСОЧАЙШИЙ МАНИФЕСТ)
  • СМУГА ОСІЛОСТІ, СМУГА ПОСТІЙНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ ОСІЛОСТІ
  • МИКОЛА II
  • ОСВІТА ЖІНОЧА В УКРАЇНІ
  • ПОЛНОЕ СОБРАНИЕ ЗАКОНОВ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ
  • СТОЛИПІН ПЕТРО АРКАДІЙОВИЧ
  • ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)