ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАДА ГЕНЕРАЛЬНОЇ СТАРШИНИ

  Бібліографічне посилання: Кононенко В.П. РАДА ГЕНЕРАЛЬНОЇ СТАРШИНИ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rada_heneralnoi (останній перегляд: 20.02.2019)
РАДА ГЕНЕРАЛЬНОЇ СТАРШИНИ

РAДА ГЕНЕРAЛЬНОЇ СТАРШИНИ – політ. інститут, який відображав інтереси старшинської верхівки на Запорозькій Січі та укр. нобілітету в новоутвореній д-ві у ході Національної революції 1648–1676. Р.г.с. пройшла еволюцію від ради військ. старшини до представницького органу нобілітету Гетьманщини. Існувала на Запороз. Січі як інституція, яка зазвичай публічно розглядала поточні справи. У ході Нац. революції 1648–76 почала відігравати роль представницького органу, подібно до відповідних інститутів у країнах Центр. Європи. Значення її зросло після смерті Б.Хмельницького. За його гетьманування на Р.г.с. розглядалися проблеми внутр. та зовн. політики, стратегічні плани воєнних дій. За гетьманування І.Мазепи козацька старшина почала перебирати роль, яку мала шляхта Речі Посполитої. У цей же час світські інтелектуали Гетьманщини відновили ідею контрактних відносин між монархом-протектором та шляхтою. Цій ідеї протистояли старі уявлення про контрактні відносини між монархом та козац. військом. У серед. 18 ст. світські інтелектуали Гетьманщини сформували концепцію відповідальності еліти за територіальну цілісність та конституційний устрій своєї Вітчизни. 1763 бл. 100 представників середньої та вищої шляхти Гетьманщини зібралися на Р.г.с. у Глухові, де було вирішено розпочати широкі реформи. Із петицій, поданих рос. імп. Катерині II, промови Г.Политики слідувало, що Р.г.с. розглядала Гетьманщину як окрему автономну територію у складі Рос. імперії. Згідно з поглядами її учасників Гетьманщина була пов'язана з Рос. імперією спільним монархом, але мала власні кордони, уряд і проводила самостійну екон. політику, також пропонувалося перетворити Р.г.с. на шляхетський Сейм, урівняти укр. та рос. посади, підтвердити права нобілітету на землю й обмежити права селян на залишення своїх панів. Це була остання рада ген. старшини.


Література:
  1. Окиншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини ХVII–ХVIII вв., ч. 1. К., 1930
  2. Струкевич О. Політико-культурні орієнтації еліти України-Гетьманщини (інтегральний погляд на питання). К., 2002
  3. Когут З. Коріння ідентичності: Студії з ранньомодерної та модерної історії України. К., 2004
  4. Горобець В. Влада та соціум Гетьманату: Дослідження з політичної та соціальної історії ранньомодерної України. К., 2009
  5. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). К., 2009.

Посилання:
  • ЕЛІТА
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГЛУХІВ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НОБІЛІТЕТ
  • ПОЛИТИКА (ПОЛЕТИКА) ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ВІТЧИЗНА
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ДИПЛОМАТИЧНА СЛУЖБА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
  • ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА РАДА
  • ГЕТЬМАНАТУ ІНСТИТУТ (1649–1764)
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • РАДА КОЗАЦЬКА ЗАГАЛЬНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)