ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАДА МІСЬКА ЗА МАГДЕБУРЗЬКИМ ПРАВОМ

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. РАДА МІСЬКА ЗА МАГДЕБУРЗЬКИМ ПРАВОМ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rada_miska (останній перегляд: 20.02.2019)
РАДА МІСЬКА ЗА МАГДЕБУРЗЬКИМ ПРАВОМ

РАДА МІСЬКА ЗА МАГДЕБУРЗЬКИМ ПРАВОМ – орган станового міщанського самоврядування в укр. містах на магдебурзькому праві. Складалася з виборних райців, чисельність яких у різних містах була неоднаковою, а також одного або двох бурмистрів, котрі очолювали цей орган. У польс. містах, устрій яких слугував зразком для укр. міст, мало місце підпорядкування війта міськ. раді: протягом 14–15 ст. міста різним шляхом, зокрема через викуп, прибрали до своїх рук спадкові війтівства, а потім стали призначати на кожен рік свого суд. війта, який виконував передбачені магдебурзьким правом функції. У великих містах міська рада призначала також лавників і цехових старшин. Вона була наділена адм. і суд. компетенцією, а також встановлювала певні правові норми. Прийняті міськ. радою вількери (вількежі) – ухвали – стосувалися правил торгівлі, організації ремесла, громад. порядку (інколи торкалися цивільного і карного права) і підтверджувалися королем у королів. містах, а в приватних – власником міста. Такі риси міського самоврядування, у т. ч. його орг. структура і компетенція, були властивими і для укр. міст, що мали привілеї на магдебурзьке право. У ряді міст війт фактично очолював міське самоврядування. Водночас у середніх за величиною містах, в яких були спадкові війтівства, спостерігалася тенденція до перебирання міськ. радою повноти судово-адм. влади над міщанами, котрі підлягали магдебурзькому праву. Міська рада займалася розкладкою податків і повинностей серед міщан та контролювала їх виконання, наглядала за торгівлею, дотриманням правил оренди броварень та ін. пром. закладів, санкціонувала акти купівлі-продажу нерухомості у межах міста, контролювала ремісничі цехи та ін. Міські громади боролися проти фінансових та ін. зловживань міськ. рад. У невеликих містах міська рада перебувала в підпорядкованому щодо війта становищі, а також у великій залежності від власників міст, державців і старост.

Дж.: Groicki B. Porządek sądow i spraw miejskich prawa majdeburskiego w Koronie Polskiej. Warszawa, 1953.


Література:
  1. Ptaśnik J. Miasta i mieszczaństwo w dawnej Polsce. Lwów, 1934
  2. Компан О.С. Міста України в другій половині ХVII ст. К., 1963
  3. Пашук А. Суд і судочинство на Лівобережній Україні ХVII–ХVIII ст. (1648–1782). Львів, 1967
  4. Kuraś S. Przywileje prawa niemieckiego miast i wsi małopolskich XIV–XV wieku. Wrocław, 1971
  5. Швидько Г.К. Советская историография о сущности и роли немецкого права в городах Украины XV–XVIII вв. В кн.: Вопросы германской истории и историографии, вып. 3. Днепропетровск, 1975
  6. Сас П.М. Феодальные города Украины в конце ХV – 60-х годах ХVI в. К., 1989
  7. Bardach J. та ін. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1996
  8. Капраль М. Функціонування органів влади Львова у XIII–XVIII ст. (нарис історії інститутів магдебурзького права). "УІЖ", 2006, № 5
  9. Білоус Н. Київ наприкінці XV – у першій половині XVII століття: Міська влада і самоврядування. К., 2008.

Посилання:
  • БУРМИСТЕР
  • ЛАВНИКИ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МІЩАНИ
  • РАЙЦІ
  • ЦЕХИ
  • ВІЙТ

  • Пов'язані терміни:
  • ХОДИКА ФЕДІР
  • ЛЬВІВ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАГІСТРАТ
  • РАЙЦІ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)