ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАДЯНСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1945

  Бібліографічне посилання: Лисенко О.Є. РАДЯНСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1945 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Radiansko_iaponska_1945 (останній перегляд: 20.09.2019)
РАДЯНСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1945

РАДЯНСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1945. Вступ СРСР у війну з Японією відбувся відповідно до принципової згоди, даної на Тегеранській конференції 1943, та угоди, підписаної 11 лютого 1945 на Кримській конференції 1945. 5 квітня 1945 рад. уряд денонсував договір з Японією про нейтралітет, а 8 серпня 1945 офіційно приєднався до Потсдамської декларації США, Великої Британії та Китаю про Японію, оголосивши їй війну.

Квантунське угруповання япон. армії налічувало понад 1 млн осіб і мало на озброєнні 1200 танків, 5400 гармат, бл. 2000 літаків. У складі ВМФ на базах Японії перебувало 1300 тис. військовослужбовців, а також бл. 3300 військ. кораблів, у т. ч. 19 есмінців та 38 субмарин.

Далекосх. група рад. військ налічувала 1669 тис. бійців та офіцерів, маючи на озброєнні 30 тис. гармат і мінометів, понад 5 тис. танків та самохідних артилер. установок, приблизно стільки ж бойових літаків. До бойових дій на воді залучалися Тихоокеанський флот (команд. – адмірал І.Юмашев) і Амурська військ. флотилія (команд. – адмірал М.Антонов), які мали 2 крейсери, 1 лінкор, 12 есмінців, 78 підводних човнів, бл. 500 ін. суден і понад 1500 літаків. Сухопутні війська були об'єднані у 3 фронти: Забайкальський (команд. – Маршал Рад. Союзу Р.Малиновський), 1-й Далекосхідний (команд. – Маршал Рад. Союзу К.Мерецков), 2-й Далекосхідний (команд. – генерал армії М.Пуркаєв).

Театр бойових дій на материку охоплював 1,5 млн км². Надзвичайно складним для проведення масштабних операцій був рельєф: гірські системи та болотні низини, повноводні річкові артерії – Амур, Аргунь, Уссурі, Туминьцзян. Протяжність району мор. операцій становила в меридіальному напрямку 7,5 тис. км.

Далекосх. кампанія складалася з кількох майже одночасних операцій: Маньчжурської, Південносахалінської, Сейсінської та Курильської десантної. Планом Маньчжурської стратегічної наступальної операції (9 серпня – 2 вересня 1945) передбачалося завдати двох осн. ударів з території Примор'я і Монгол. Нар. Республіки та кількох допоміжних із метою звільнення Пн.-Сх. Китаю (Маньчжурії) та Пн. Кореї і позбавлення Японії воєнно-промислової бази на материку. Маньчжурська операція здійснювалася на фронті протяжністю 5000 км і 200–800 км у глибину; рад. війська завдали нищівних ударів осн. силам Квантунської армії і змусили япон. уряд 14 серпня 1945 ухвалити рішення про капітуляцію. Однак опір Квантунського угруповання тривав, і лише 19 серпня 1945 почалась його капітуляція. Рад. війська за допомогою монгол. з'єднань захопили осн. опорні пункти противника. Вдалі мор. десанти дали змогу оволодіти портами Одечжин і Вонсан, а повітряні – містами Хамхан і Пхеньян і на початку вересня 1945 вийти на лінію 38-ї паралелі.

Було взято в полон 148 япон. генералів, 594 тис. офіцерів та солдатів. До кінця серпня 1945 завершилося роззброєння Квантунської армії.

З метою оволодіння військово-мор. базою на узбережжі Пн. Кореї 13–16 серпня 1945 здійснено Сейсінську десантну операцію. Оволодівши портами Юкі (Унгі), Расін (Наджін), Сейсін (Чходжін), десантники дали можливість 25-й армії 1-го Далекосх. фронту зберегти високі темпи наступу й ускладнити евакуацію військ і техніки противника з материка в Японію.

11–16 серпня 1945 відбулася Південносахалінська наступальна операція, в результаті якої силами 16-ї армії і Тихоокеанського флоту було зламано опір япон. гарнізонів Торо, Маоко й Отомарі.

18 серпня 1945 почалася Курильська десантна операція. 21 серпня 1945 в результаті запеклих боїв рад. десантники за підтримки бомбардувальної мор. авіації оволоділи о-вом Шумшу, а до кінця серпня 1945 – ін. островами Курильської гряди. 1 вересня 1945 склав зброю гарнізон о-ва Кунашир. 60 тис. япон. солдатів та офіцерів здалися в полон.

Заг. втрати япон. збройних сил за 24 дні бойових дій досягли 677 тис. осіб, у т. ч. 84 тис. – убитими.

Усі учасники бойових дій на Далекому Сході нагороджені медаллю "За перемогу над Японією", а 87-ми воїнам присвоєно звання Героя Рад. Союзу.

2 вересня 1945 на борту амер. лінкора "Міссурі" япон. командування підписало акт про капітуляцію. Рад. делегацію під час підписання акта очолював уродженець України К.Дерев'янко. Р.-я.в. стала заключним акордом Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45, поклавши край япон. окупації Китаю, Кореї та ін. країн Південно-Східної та Східної Азії.


Література:
  1. Шикин И.В., Сапожников Б.Г. Подвиг на дальневосточных рубежах. М., 1975
  2. Разгром Квантунской армии Японии. М., 1985
  3. Памяти павших: Великая Отечественная война: 1941–1945. М., 1995
  4. Безсмертя: Книга Пам'яті України. К., 2000.

Посилання:
  • ДЕРЕВ'ЯНКО КУЗЬМА МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРИМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945, ЯЛТИНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945
  • МАЛИНОВСЬКИЙ РОДІОН ЯКОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ТЕГЕРАНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1943

  • Пов'язані терміни:
  • АНТИГІТЛЕРІВСЬКА КОАЛІЦІЯ У ІІ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
  • ДЕРЕВ'ЯНКО КУЗЬМА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕРАСИМОВ ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • Т-34, ТАНК
  • ЦВЄТКОВ ГЛІБ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВАСИЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)