ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939

  Бібліографічне посилання: Лисенко О.Є., Пилявець Р.І. РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Radiansko_nimetski_1939 (останній перегляд: 25.04.2019)
РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939

РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939: 1) Німецько-радянська торговельно-кредитна угода 19 серпня 1939 укладена в Берліні (Німеччина) в результаті переговорів між наркомом закордонних справ СРСР В.Молотовим і міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом (підписана з боку СРСР – заст. торг. представника СРСР у Німеччині Є.Бабаріним, із нім. боку – зав. східноєвроп. секції екон. відділу МЗС Німеччини К.Шнурре). Запропонована нім. стороною як перший крок до покращення радянсько-нім. відносин.

Німеччині було терміново необхідно укласти політ. угоду з СРСР з метою зриву його переговорів із Великою Британією та Францією. Крім того, цим кроком Берлін прагнув усунути можливі перешкоди на шляху реалізації нім. намірів щодо Польщі. Рад. стороною розглядалася як важливий крок у задоволенні екон. потреб д-ви, а також передумова подальших переговорів і підписання договору про ненапад між СРСР і Німеччиною.

Угода передбачала надання Німеччиною СРСР кредиту в розмірі 200 млн нім. марок терміном на 7 років з 5-відсотковою ставкою (таємний договір передбачав зниження ставки до 4,5 %, а 0,5 % йшло на спец. рахунок СРСР у Берліні) для закупівлі нім. товарів упродовж 2-х років із дня підписання угоди, а також поставку товарів у той самий термін з боку СРСР Німеччині на суму у 180 млн нім. марок.

Німеччина взяла на себе зобов'язання надати СРСР за цим кредитом гірничорудне устаткування, обладнання для нафтової, хімічної та сталеливарної пром-сті, електростанцій, турбіни, ковальсько-пресове обладнання, металорізальні верстати, локомотиви, судна, метали та ін. товари, а також військ. техніку. СРСР зобов'язався погасити кредит поставками товарів, переважно сировини: деревини, бавовни, нафти, бензину, фосфатів, платини, невиробленого хутра, кормового зерна, а також продовольства.

11 лютого 1940 укладено Госп. угоду між Німеччиною та СРСР про розширення торгівлі;

2) Договір про дружбу та кордон між СРСР і Німеччиною 28 вересня 1939 – договір між нацистською Німеччиною і СРСР, підписаний міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом і наркомом закордонних справ СРСР В.Молотовим після вторгнення в Польщу армій Німеччини та СРСР і окупації її земель. Став логічним завершенням таємної угоди, укладеної між Москвою і Берліном 23 серпня 1939.

Провів розмежування між СРСР і Німеччиною приблизно по "Керзона лінії" (лінії Нарев (прит. Вісли) – Зх. Буг (прит. Нарева) – Сян (прит. Вісли)). Закріпив ліквідацію Польс. держави. Сторони домовилися вважати розподіл Польщі остаточним і надалі спільно протистояти спробам відновлення Польс. д-ви. До СРСР були приєднані Західна Україна і Зх. Білорусь – понад 51 % території Польщі (201 тис. км²) з бл. 13 млн населення. До Німеччини відійшло майже 49 % території Польщі (188,7 тис. км²) з понад 22 млн населення.

Таємні додаткові протоколи договору (1 конфіденційний і 2 таємних: "Конфіденційний протокол" (рос. – "Доверительный протокол"), "Таємний додатковий протокол (про поправки до протоколу від 23 серпня 1939 р.)", "Таємний додатковий протокол (про недопущення польської агітації)") корегували "сфери інтересів" Німеччини та СРСР, обумовлені 23 серпня 1939 в Пакті Молотова-Ріббентропа 1939. Конфіденційний протокол визначав порядок обміну рад. та нім. громадянами між обома частинами поділеної Польщі. У ньому йшлося про те, що сторони не будуть перешкоджати особам нім. походження переселятися до Німеччини з територій, які відійшли до СРСР або перебувають у сфері рад. інтересів, і навпаки – етнічним українцям та білорусам переселятися із захоплених Німеччиною територій до СРСР. Таємні протоколи корегували зони "сфер інтересів" у зв'язку з поділом Польщі та встановлювали зобов'язання сторін щодо недопущення "польської агітації" на окупованій території, яка зачіпала інтереси сторін.

У ході вторгнення в Польщу німці зайняли Люблінське воєводство і сх. частину Варшавського воєводства, території яких згідно з таємним протоколом до Договору про ненапад перебували у сфері інтересів СРСР. За наполяганням СРСР як компенсація за ці землі до сфери впливу СРСР переходила Литва, за винятком невеликої території Сувалківського району. Цей обмін забезпечував СРСР невтручання Німеччини у взаємини з Литвою, що в результаті привело до створення Литов. РСР 15 червня 1940.

У пресі була опубл. лише осн. частина договору без додаткових протоколів.

Дж.: Nazi-Soviet Relations 1939–1941: Documents from the Archives of the German Foreign Office. Washington, 1948; Akten zur deutschen auswärtigen Politik 1918–1945: Aus dem Archiv des Deutschen Auswärtigen Amtes: Seria D: 1937–1941, bd. 7. Baden-Baden–Göttingen, 1950–1970; "Секретный дополнительный протокол" к договору о ненападении между Германией и Советским Союзом 23 августа 1939 г. "Международная жизнь", 1989, № 9; Год кризиса: 1938–1939: Документы и материалы, т. 1–2. М., 1990; Документы внешней политики СССР, т. 22, кн. 1. М., 1992; Секретные документы из особых папок. "Вопросы истории", 1993, № 1; Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом 23 августа 1939 г. Web: http://www.hrono.info/dokum/193_dok/ 1939ru_ge.html.


Література:
  1. Мюллерсон Р.А. Советско-германские договоренности 1939 г. в аспекте международного права. "Советское государство и право", 1989, № 9
  2. Семиряга М.И. Советско-германские договоренности в 1939 – июне 1941 гг.: Взгляд историка. Там само
  3. Оглашению подлежит: СССР–Германия: 1939–1941: Документы и материалы. М., 1991
  4. Семиряга М.И. Тайны сталинской дипломатии: 1939–1941. М., 1992
  5. Случ С.З. Экономическое сотрудничество германского рейха и Советского Союза в 1939–1941 годах. "Отечественная история", 1995, № 3
  6. Пронин А.А. Советско-германские соглашения 1939 г.: Истоки и последствия. Екатеринбург, 1998
  7. Безыменский Л.А. Предисловие автора. В кн.: Безыменский Л.А. Гитлер и Сталин перед схваткой. М., 2000
  8. Случ С.З. Советско-германские отношения в сентябре–декабре 1939 года и вопрос о вступлении СССР во Вторую мировую войну. "Отечественная история", 2000, № 5–6
  9. Пронин А.А. Советско-германский договор о ненападении. "Международный исторический журнал", 2002, № 20
  10. Lipinsky J. Das geheime Zusafzprotokol zum deutsch-sowjetischen Nichtanriffsvertag vom 23.
  11. Международный кризис 1939–1941 гг: От советско-германских договоров 1939 г. до нападения Германии на СССР. М., 2006
  12. Наджафов Д.Г. Советско-германский пакт 1939 года и его исторические последствия. "Вопросы истории", 2006, № 12.

Посилання:
  • КЕРЗОНА ЛІНІЯ
  • МОЛОТОВ (СКРЯБІН) В'ЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • ПАКТ МОЛОТОВА-РІББЕНТРОПА 1939
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ДВАДЦЯТИ ШЕСТИ ДЕРЖАВ 1942
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ, ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, КОМІНТЕРН
  • ІЗМАЇЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КЕРЗОНА ЛІНІЯ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОЦИЛОВСЬКИЙ ЙОСАФАТ
  • КОВАЛЬ ВІКТОР САВОВИЧ
  • КРАКІВСЬКІ ВІСТІ
  • КРАВЕЦЬ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КРИМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945, ЯЛТИНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МЮНХЕНСЬКА УГОДА 1938
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЗАКОН БОЖИЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)