ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАДІО СВОБОДА

  Бібліографічне посилання: Примаченко Я.Л. РАДІО СВОБОДА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Radio_Svoboda (останній перегляд: 16.09.2019)
РАДІО СВОБОДА

"РАДІО СВОБОДА", "Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Інкорпорейтед" та його Українська служба. "Р.С." є недерж., некомерційною міжнар. службою радіомовлення, що здійснює постійні радіотрансляції на територію більшості країн Євразійського континенту. Осн. пріоритетом діяльності "Р.С." є надання збалансованої та достовірної інформації з метою підтримки та розвитку демократії, громадянського суспільства і ринкової економіки. "Р.С." має 23 відділення в Європі та на території колиш. СРСР і бл. 1,5 тис. позаштатних кореспондентів. Із 1991 бюро "Р.С." також працює й у Києві. Мовлення ведеться 28-ма мовами на 21 країну світу. Штаб-квартира орг-ції розташов. у Вашингтоні (США). Гол. центр управління на Євразійському континенті міститься в Празі (Чехія). "Р.С." має свій сайт в Інтернеті, де представлені останні новини зі всього світу та коментарі провідних експертів. 2002 динаміка відвідин веб-сайту "Р.С." становила бл. 37,6 млн звернень та 7 млн переглядів сторінок щомісяця. Виконавши свою місію, "Р.С." нещодавно припинило трансляції на країни Прибалтики, Болгарію, Польщу, Словаччину, Угорщину та Чехію.

"Р.С." зареєстровано в шт. Делавер, його діяльність субсидується Конгресом США й перебуває під контролем Ради керуючих із питань мовлення, усі вони одночасно є членами Наглядової комісії по теле- та радіомовленню, яка контролює все невійськ. міжнар. мовлення ("Голос Америки", pадіо "Вільна Азія" та ін.), що здійснюється за фінансової підтримки амер. уряду. Із березня 2007 президентом "Р.С." є Дж.Гедмін.

"Р.С." має більш ніж піввікову історію і є однією з найбільших радіомереж світу. 1949 було створене "Радіо Вільна Європа", яке здійснювало трансляцію на ті країни Європи, які на той час перебували за "залізною завісою". 1953 з метою поширення трансляції на територію СРСР було створено "Р.С." Обидві структури розташовувалися в Мюнхені (ФРН) і перебували під повним контролем Центр. розвідувального управління США. 1971 станція перейшла у підпорядкування Конгресу США, а контроль за політикою мовлення – до Ради міжнар. мовлення США (1982 – до її правонаступниці – Наглядової комісії по теле- та радіомовленню). 1976 "Радіо Вільна Європа" та "Р.С." об'єдналися в одну структуру. 1995 на запрошення президента Чехії В.Гавела "Р.С." переїхало до Праги.

В умовах "холодної війни" "Р.С." тривалий час використовувалося для антирад. пропаганди. Проте в серед. 1970-х – на поч. 1980-х рр. формат мовлення було змінено у бік подолання інформаційної самоізоляції СРСР.

Перша передача Укр. служби "Р.С." вийшла в ефір 16 серпня 1954. У 1950–60-ті рр. співробітниками й авторами передач Укр. служби були укр. емігранти 2-ї та 3-ї хвилі. Із середини 1970-х рр. до них долучились укр. дисиденти – Л.Плющ, Н.Світлична, В.Боровський, М.Фішбейн. Також працювали такі відомі українці, як Е.Авдієвська, І.Качуровський, І.Гордієвський та ін.

Незважаючи на позитивні тенденції, уже на поч. 1980-х рр. Укр. служба "Р.С." переживала кризу. Переважна більшість її працівників походили з середовища української еміграції, що відображалося на формі подачі інформації. Занадто ідеологічне забарвлення передач не знаходило розуміння в амер. кер-ва, яке працювало на повалення тоталітарної системи, але не прагнуло розвалу СРСР. Пропаганда укр. нац. ідеї не входила в плани уряду США. Серйозну конкуренцію Укр. службі "Р.С." складала аналогічна Рос. служба, вплив якої посилився через процес русифікації, що на поч. 1980-х рр. охопив більшу частину України. Зосередження всієї повноти влади в Москві апріорі створювало ситуацію, за якої інформаційні приводи укр. життя мали вторинне значення.

Стан справ значно покращився 1983, коли укр. службу очолив А.Камінський. За часів його головування штат співробітників було збільшено майже вдвічі. Поступово сформувалися 8 тематичних блоків Укр. служби "Р.С.": 1) Міжнар. новини; 2) За права людини, за права нації; 3) Міжнар. коментарі; 4) Література та мистецтво; 5) Суспіль-но-екон. справи; 6) Істор. блок; 7) Реліг. програма; 8) Молодіжна програма. Обсяг мовлення складав 6 годин на добу. Кожна година розпочиналася випуском новин. Висвітлювати події і становище в УРСР було непросто, зазвичай новини подавалися постфактум. Згідно з внутр. правилами "Р.С." при подачі інформації журналісти мали дотримуватися принципу 5-х "W" – "When, Where, Who, What, Why", тобто "коли, де, хто, що, чому". Докладність, безсторонність, поміркований і виважений тон, незаангажованість та етика і зараз є професійним кодексом журналістів "Р.С."

Важливими аспектами діяльності Укр. редакції були підтримка дисидентського руху та боротьба за права людини. Одним із гол. внесків у боротьбу з рад. системою Укр. служби "Р.С." вважається трансляція 28 квітня 1986, коли вперше пролунала правдива інформація про аварію на Чорнобильській АЕС (див. Чорнобильська катастрофа 1986) та були надані практичні рекомендації населенню, як уникнути високих доз опромінення.

Нова ера Укр. служби "Р.С." розпочалася після здобуття Україною незалежності. Тільки після цієї події вплив Рос. редакції "Р.С." на слухачів з України став послаблюватися і зрештою зійшов нанівець.

26 березня 2006 Укр. служба "Р.С." припинила мовлення на коротких хвилях і перейшла на FM-частоти. Змінився формат програм, вони стали більш насиченими, але коротшими для легшого сприйняття. У найближчому майбутньому планується розвивати телевізійні проекти та розсилати новини через мобільний зв'язок.

Керівниками Української служби "Р.С." в різний час були М.Ковальський (1955), М.Добрянський (1956–71), А.Ромашко (1972), М.Герус, А.Камінський (1983–89), Б.Нагайло, Р.Купчинський (1991–2001), О.Народецький (2001–05) та О.Буряк (із 2005).

Офіц. веб-сайт "Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода": http:// www.rferl.org.

Офіц. веб-сайт Укр. служби "Радіо Свобода": http://www.radiosvoboda.org.


Література:
  1. Mickelson S. America's Other Voice: The story of Radio Free Europe & Radio Liberty. 1983
  2. Puddington A. Broadcasting Freedom: The Cold War Triumph of Radio Free Europe and Radio Liberty. 2000
  3. Стріха М. Півстоліття української "Свободи". "Дзеркало тижня", 2004, № 38
  4. Проненко В. Трибуна нації. "День", 2005, № 141.

Посилання:
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ДЕМОКРАТІЯ
  • ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
  • КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ХОЛОДНА ВІЙНА
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СВІТЛИЧНА НАДІЯ ОЛЕКСІЇВНА

  • Пов'язані терміни:
  • ЯНЕВСЬКИЙ ДАНИЛО БОРИСОВИЧ
  • ПЕЛЕНСЬКИЙ ЗЕНОН ПАВЛОВИЧ
  • РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ
  • РУДНИЦЬКА МІЛЕНА
  • СЕЙБР-СВІТЛО – УКРАЇНСЬКО-АМЕР. ДОБРОЧИННИЙ ФОНД
  • СОЛЬЧАНИК РОМАН
  • СВІТЛИЧНА НАДІЯ ОЛЕКСІЇВНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)