ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАДКЕВИЧА-ПОРТЯНКИ ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ 1669

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. РАДКЕВИЧА-ПОРТЯНКИ ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ 1669 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Radkevycha_Portianky_1667 (останній перегляд: 20.02.2019)
РАДКЕВИЧА-ПОРТЯНКИ ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ 1669

РАДКЕВИЧА-ПОРТЯНКИ ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ 1669. Андрусівський договір (перемир'я) 1667 та безрезультативність спроб домогтися рівноправного договору між правобічною Гетьманщиною і Моск. д-вою або з Річчю Посполитою змусили гетьмана П.Дорошенка шукати союзу з Османською імперією. Це рішення було прийняте на Корсунській раді (березень 1669). Після цього П.Дорошенко відправив до турец. султана Мегмеда IV велике посольство на чолі із Семеном Портянкою, хорунжим Прилуцького полку, та Михайлом Радкевичем (Раткевичем, Радченком), обозним Миргородського полку 1655–69. Крім найближчого оточення послів (дві особи, у т. ч. уманський полк. Г.Білогруд), до Стамбула було послано численну делегацію від 10-ти правобічних і 8-ми лівобічних полків (по 3 особи від кожного полку). Разом із ними вирушили турец. посли, які були присутні на Корсунській раді (візир Махмуд і Делавер-паша). За дорученням гетьмана П.Дорошенка та митрополита Йосифа (Нелюбовича-Тукальського) посольство мало домагатися від султана Мегмеда IV усунення крим. хана Аділь-Гірея "Чобана" (див. Аділ-Гірей) та військ. допомоги для гетьмана. Посли мали вирішити ці важливі питання при зустрічі з константиноп. патріархом Мефодієм III. 1 червня 1669 посольство було прийняте султаном Мегмедом IV, який вимагав таких умов для України, на яких в Осман. імперії перебували Молдавія та Валахія, але посольство добилося від нього згоди на укладення союзу і отримало "санджаки" (клейноди), а саме бунчук і прапор. С.Портянка був затриманий на певний час у Туреччині. Клейноди, із султанською грамотою від 1 травня 1669, повезли П.Дорошенку Г.Білогруд та новий турец. посол в Україну. Була привезена також благословенна грамота патріарха Мефодія III, якою підтверджувався вибір Йосифа (Нелюбовича-Тукальського) київ. митрополитом. Успішна місія Радкевича-Портянки до певної міри посилила авторитет П.Дорошенка і прихильників орієнтації на Осман. імперію.


Література:
  1. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Нью-Йорк, 1985
  2. Кривошея В.В. Козацька старшина Правобережжя (1665 р. – кінець ХVII ст.). В кн.: Гілея: Науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 13. К., 2008
  3. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: Політичний портрет. К., 2011.

Посилання:
  • АДІЛ-ГІРЕЙ
  • АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667
  • БІЛОГРУД ГРИГОРІЙ
  • БУНЧУК
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ХОРУНЖИЙ
  • МЕГМЕД IV, МЕГМЕД (МАГОМЕД, МЕХМЕД) IV АВДЖИ МИСЛИВЕЦЬ
  • МИРГОРОДСЬКИЙ ПОЛК
  • ОБОЗНИЙ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПОЛК
  • ПРИЛУЦЬКИЙ ПОЛК
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СТАМБУЛ
  • ВІЗИР
  • ЙОСИФ НЕЛЮБОВИЧ-ТУКАЛЬСЬКИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • БУСКЕВИЧА ЛУКАША ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ ДО ТУРЕЧЧИНИ 1668


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)