ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Абашина Н.С. РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rajkovetska_k_ra (останній перегляд: 18.02.2019)
РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА

РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА – археол. к-ра, що існувала протягом кінця 7 – поч. 10 ст. на території Правобереж. України і Закарпаття та в суміжних регіонах Білорусі та Молдови. На тер. Румунії поширені пам'ятки типу Хлінча, споріднені з Р.к. Р.к. виникла на основі празької культури та, деякою мірою, пеньківської культури. Р.к. є гол. компонентом формування к-ри Київської Русі. Носіями Р.к. були літописні племена – поляни, уличі, древляни, волиняни, бужани, хорвати, тиверці. Р.к. виділена після розкопок В.Гончарова 1946–47 на поселенні в урочищі Лука поблизу с. Райки Бердичівського р-ну Житомир. обл. Найбільш повно досліджені поселення Тетерівка, Шумськ, Рашків I, городища Монастирьок, Ревне. Відомі святилища і культові центри. Неукріплені селища займають схили долин і тераси, заплавні підвищення. Вони розташовані окремими групами (гніздами), нерідко навколо городищ – ремісничих і політико-адм. центрів. Укріплення – дерев'яні стіни, земляні вали (часто з дерев'яними конструкціями) і рови. Найбільш поширений тип жител – прямокутні напівземлянки. Стіни здебільшого мали стовпову конструкцію з дерев'яною обшивкою, рідше – зрубну чи стовпову із плетеним каркасом. Переважають прямокутні печі, складені з каменю, менш поширені глинобитні печі. Госп. будівлі різні за призначенням: ремісничі майстерні, млинові споруди, хліви, зернові ями, ями-льохи. Поховальні пам'ятки представлені курганними та ґрунтовими могильниками. Небіжчиків спалювали, рештки кремації ховали в урні або без неї разом із речами особистого вжитку. Основу керамічного комплексу складають ліпні горщики з найбільшим розширенням у верхній частині у вигляді опуклого плеча, звужені до дна, із відхиленими назовні або прямими шийками. Менше мисок конічної та округлобокої форми, кухлів і сковорідок. Посуд часто прикрашений по вінцях защипами, ямками, насічкою, а ранньогончарні горщики – лінійно-хвилястим орнаментом по всій поверхні. Сільськогосподарські та ремісничі знаряддя, зброю й побутові речі зроблено із заліза та сталі. Із каменю робили жорна для ручних млинів, із глини – пряслиця, ливарні форми, із кістки – гребені, проколки, лощила тощо. Прикраси та деякі деталі одягу виготовлені з кольорових металів.


Література:
  1. Тимощук Б.О. Слов'яни Північної Буковини V–IХ ст. К., 1976
  2. Этнокультурная карта территории Украинской ССР в I тыс. н. э. К., 1985
  3. Смиленко А.Т. Славянская культура VIII–IХ вв. правобережья Днепра (памятники типа Лука-Райковецкая). В кн.: Археология Украинской ССР, т. 3. К., 1986
  4. Михайлина Л.П. Слов'яни VIII–IX ст. між Дніпром і Карпатами. К., 2007.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БУЖАНИ
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ХОРВАТИ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МОНАСТИРЬОК
  • ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ПОЛЯНИ
  • ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА
  • РЕВНЕ
  • ТИВЕРЦІ
  • УЛИЧІ
  • ВОЛИНЯНИ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХОРВАТИ
  • ХОТИН, МІСТО ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ЛІТОПИСНІ ПЛЕМЕНА
  • ЛЮБЕЦЬКИЙ ЗАМОК
  • СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 2
  • ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО
  • ТИВЕРЦІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)