ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАКОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Поїздник І.І. РАКОВ Василь Іванович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rakov_V (останній перегляд: 21.02.2019)
РАКОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

РАКОВ Василь Іванович (08.02(26.01).1909–28.12.1996) – військ. льотчик, генерал-майор авіації (1948). Двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1944). Н. в м. Санкт-Петербург у сім'ї робітника. Дитинство провів у с. Велике Кузнечково (нині село Тверської обл., РФ). Після закінчення професійно-тех. школи Деревотресту (1928) працював на лісозаводі, де отримав направ-лення на навчання до Ленінгр. військово-теор. школи Військо-во-повітряних сил Червоної армії. 1929 продовжив освіту в Качинській військ. авіац. школі льотчиків, а 1930 – у Севасто-польській військ. школі мор. льотчиків. Служив у мор. авіації на Балт. флоті. Після закінчення Ліпецьких вищих авіац. курсів (1936) командував авіац. ескадрильєю 57-го бомбардувального полку Військово-повітряних сил Балт. флоту. Учасник радянсько-фінляндської війни 1939–1940. У січні 1942 достроково закінчив Військово-мор. академію. 1942–45 воював у складі Чорноморського та Балтійського флотів як командир 2-ї мор. авіац. бригади Військово-повітряних сил Чорномор. флоту, заст. командира 3-ї особливої Севастопольської авіац. групи, командир авіац. ескадрильї 73-го авіац. полку пікіруючих бомбардувальників, пом. командира 9-ї штурмової авіаційної д-зії, командир 12-го гвард. авіац. полку пікіруючих бомбардувальників (8-ма мінно-торпедна авіаційна д-зія Військово-повітряних сил Балт. флоту). Брав участь в обороні Севастополя (1942), прориві блокади Ленінграда (1943). Здійснив понад 170 бойових вильотів.

Після Другої світової війни закінчив Військ. академію Ген. штабу (1946). 1946–48 командував мінно-торпедною д-зією на Тихоокеанському флоті. Із листопада 1948 – на викладацькій роботі у Військово-мор. академії: заст. начальника кафедр військ. авіації (1948–50), тактики військово-повітряних сил (1950–52), начальник кафедри тактики військово-повітряних сил (1952–59), кафедр авіації ВМФ (1959–60), авіатехніки, пілотування і застосування авіац. зброї (1960–63), авіац. техніки і зброї (1963–70). 1969 – професор, 1970 – професор-консультант Ученої ради Війсоково-мор. академії. Із 1971 – у відставці.

Автор спогадів "Крила над морем" (1974), "Над морем і суходолом" (1984), "В авіації – моє життя" (1988).

П. у м. С.-Петербург, похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври.


Література:
  1. Калиниченко А.Ф. Герои неба. Калининград, 1982
  2. Военный энциклопедический словарь. М., 1986
  3. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, т. 2. М., 1988
  4. Лурье В.М. Адмиралы и генералы Военно-морского флота СССР: 1946–1960. М., 2007.

Посилання:
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • РАДЯНСЬКО-ФІНЛЯНДСЬКА ВІЙНА 1939–1940
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)