ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАКОВСЬКИЙ ХРИСТИЯН ГЕОРГІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кульчицький С.В. РАКОВСЬКИЙ Християн Георгійович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rakovskyj_K (останній перегляд: 19.08.2019)
РАКОВСЬКИЙ ХРИСТИЯН ГЕОРГІЙОВИЧ

РАКОВСЬКИЙ Християн Георгійович (13.08.1873–11.09.1941) – болг., румун., рос. і укр. політ. діяч, голова РНК УСРР із січня 1919 по червень 1923. Н. в м. Котел (нині місто в Болгарії) в сім'ї Г.Станчева. У гімназичні роки змінив прізвище на знак поваги до свого родича, національного героя болг. народу Георгія Раковського. Щоб не втратити маєток у Добруджі, яка з 1878 відійшла до Румунії, сім'я Станчевих мусила прийняти румун. підданство й оселитися в Мангалії (Румунія), біля кордону з Болгарією. 1890 виключений із г-зії за поширення соціаліст. ідей, після чого поїхав навчатися до Женевського ун-ту. Зав'язав близькі стосунки із членами групи "Визволення праці", керував разом із Р.Люксембург марксистським гуртком самоосвіти. 1891–92 разом із Д.Благоєвим узяв участь у створенні Болг. соціал-демократ. партії. 1893 продовжив освіту в Берлінському ун-ті, але був висланий поліцією за контакти з В.Лібкнехтом, А.Бебелем і К.Каутським. Навчаючись в ун-ті Нансі (Франція), активно друкувався у франц. соціаліст. пресі й налагодив робочі стосунки з Ж.Гедом, Ж.Жоресом, П.Лафаргом. Влітку 1896 з мандатом від Болг. соціал-демократ. партії взяв участь у Лондонському конгресі II Інтернаціоналу. 1898–99 служив у румун. армії військ. лікарем, щоб не втратити спадкового права на мангалійський маєток. 1900–02 надавав істотну фінансову допомогу газ. "Искра". Зайнявся відновленням Румун. соціал-демократ. партії, яка розпалася 1899. На Штутгартському конгресі II Інтернаціоналу 1907 був обраний членом постійного інформаційно-дорадчого органу – Міжнар. соціаліст. бюро, в якому працював до 1914. Під час Першої світової війни створив і очолив Балканську соціал-демократ. федерацію. Був одним з організаторів міжнар. соціаліст. конференцій у Ціммервальді та Кінталі (обидва міста у Швейцарії).

У травні 1917 вирушив у революційний Петроград (нині м. Санкт-Петербург). Посланий В.Леніним із дипломатичною місією в Одесу, уклав у березні 1918 російсько-румунський договір, за яким Бессарабія мала бути звільнена від румун. військ. Однак сепаратний мир, укладений із Центр. д-вами Українською Народною Республікою і рад. Росією, перекреслив цей договір. У квітні 1918 очолив рос. делегацію на переговорах з урядом П.Скоропадського в Києві. У січні 1919 очолив уряд рад. України. На VIII з'їзді РКП(б) в березні 1919 був обраний одним із 19-ти членів її ЦК. Йому зарахували весь час перебування в соціал-демократ. русі – із 1890. До п'ятиособового політбюро, тобто неформального керівного органу ЦК РКП(б), Р. не ввійшов. Більшовики високо цінували європ. славу, енциклопедичну освіченість і орг. талант цієї людини, але вважали її чужою.

Якщо до відступу з України влітку 1919 Р. просто виконував вказівки компартійно-рад. цент-ру, то після повернення він почав проводити політику, яка враховувала місц. умови. Багаторічні близькі стосунки з В.Леніним, особиста дружба з Л.Троцьким і членство в ЦК РКП(б) робили його авторитет у республіці високим. Коли В.Ленін через хворобу почав відходити від справ, а в політбюро ЦК РКП(б) сформувалася спрямована проти Л.Троцького "трійка" в особі Й.Сталіна, Г.Зінов'єва і Л.Каменєва, Р. втратив підтримку у вищих ешелонах влади. Однак 1922–23 він очолив боротьбу периферійних лідерів партії з наркомом у справах національностей РСФРР і ген. секретарем ЦК РКП(б) Й.Сталіним у питанні про адміністративно-політ. устрій рад. федерації.

1922 під час короткочасного відходу В.Леніна від справ Й.Сталін зробив спробу ліквідувати формально незалежний статус нац. республік і перетворити їх на автономні республіки РСФРР. Протести Р. (якого підтримав В.Ленін) зробили своє: СРСР було утворено як федерацію формально незалежних республік із правом кожної вийти з його складу. Все значення такої конституційної побудови виявилося тільки 1991.

Керівна "трійка" в політбюро ЦК РКП(б) у червні 1923 відкликала Р. з УСРР і перевела його на дипломатичну роботу. До осені 1927 він працював повноважним представником (послом) СРСР у Великій Британії і Франції. Повернувшись в СРСР, продовжив безкомпромісну, але безнадійну боротьбу з Й.Сталіним. У січні 1928 його вислали в Астрахань (нині місто в РФ). 31 грудня 1936 Р. був заарештований і проходив у сфабрикованій справі "правотроцькістського блоку" разом з М.Бухаріним, О.Риковим та ін. керівними діячами партії. 11 вересня 1941 під час наближення гітлерівців до Орла (нині місто в РФ) всіх політ. в'язнів місц. тюрми розстріляли. Серед розстріляних був і Р.


Література:
  1. Conte F. Christian Rakovski, vol. 1–2. Lille, 1975
  2. Його ж. Un révolutionnaire-diplomate Christian Rakovski. Paris, 1978
  3. Атанасова П. Крыстю Раковски: 1878–1941. София, 1988
  4. Панайотов Ф. Доктор Крыстю Раковски: Допълнения към автобиографията му. София, 1988
  5. Волковинський В.М., Кульчицький С.В. Християн Раковський: Політичний портрет. К., 1990
  6. Мельниченко В. Нескорений: Науково-художня книга про Християна Раковського. К., 1990
  7. Конт Ф. Революция и дипломатия: Документальная повесть о Христиане Раковском. М., 1991
  8. Мельниченко В.Е. Христиан Раковский: Неизвестные страницы жизни и деятельности. К., 1992
  9. Чернявский Г.Н., Станчев М.Г. Х.Г. Раковский в борьбе против самовластия: 1927–1941. Х., 1993
  10. Головко В.А. и др. Между Москвой и Западом: Дипломатическая деятельность Х.Г. Раковского. Х., 1994
  11. Станчев М.Г., Чернявский Г.Н. Фарс на крови. Х., 1997
  12. Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР: 1918 р.: Збірник документів і матеріалів. К.–Нью-Йорк–Філадельфія, 1999.

Посилання:
  • БЕССАРАБІЯ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БУХАРІН МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ДОБРУДЖА
  • ИСКРА
  • КИЇВ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ОДЕСА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РИКОВ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ТРОЦЬКИЙ ЛЕВ ДАВИДОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦІ
  • ЗІНОВ'ЄВ ГРИГОРІЙ ОВСІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АРІСТОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • АВТОНОМІЗАЦІЯ РАДЯНСЬКИХ ДЕРЖАВ
  • БОГУНСЬКИЙ (ШАРИЙ) АНТОН САВОВИЧ
  • БУХАРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1918 Р.
  • ЧЕЧЕЛЬ МИКОЛА ФЛОРОВИЧ
  • ДЕКРЕТ ВСЕРОСІЙСЬКОГО ЦВК ПРО ОБ'ЄДНАННЯ РАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК 1919
  • ДОГОВІР ПРО ВІЙСЬКОВИЙ І ГОСПОДАРСЬКИЙ СОЮЗ МІЖ РОСІЙСЬКОЮ СФРР ТА УКРАЇНСЬКОЮ СРР 1920
  • ДВАНАДЦЯТИЙ З'ЇЗД РКП(Б)
  • ДИПЛОМАТІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СРР 1920–1922
  • ГЕНУЕЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1922
  • ГРОШОВА РЕФОРМА 1922–1924
  • ГРУДНИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • ГРУЗІЯ (САКАРТВЕЛО)
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ, ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, КОМІНТЕРН
  • КОЛЛОНТАЙ ОЛЕКСАНДРА МИХАЙЛІВНА
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • КОМІТЕТИ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН, КОМНЕЗАМИ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОМУНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА
  • КОНСТИТУЦІЯ СРСР 1924
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЕКТ ДОГОВОРУ ПРО УТВОРЕННЯ СРСР У РЕДАКЦІЇ УСРР, УКРАЇНСЬКИЙ ПРОЕКТ КОНСТИТУЦІЇ СРСР 1924
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КООПЕРАТИВНОГО СОЦІАЛІЗМУ КОНЦЕПЦІЯ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРОЛЕНКО ВОЛОДИМИР ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • КОСМОС, ВИДАВНИЦТВО
  • КВІРІНГ ЕМАНУЇЛ ЙОНОВИЧ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • МЕЛЬНИЧЕНКО ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ
  • МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА РСФРР 1918
  • НАНСЕНА МІСІЯ
  • НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УСРР
  • НЕВЕ ЕЖЕН-ПІЙ
  • ОРГБЮРО ЦК КП(Б)У
  • ПОЛІТБЮРО ЦК КПУ, ПОЛІТИЧНЕ БЮРО ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
  • ПОЛОЗ (ПОЛОЗОВ) МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПОТЬОМКІН, ПОВСТАННЯ НА БРОНЕНОСЦІ 1905
  • РАДА НАРОДНИХ КОМІСАРІВ УРСР
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • ШРАГ МИКОЛА ІЛЛІЧ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ТРЕСТИ РАДЯНСЬКІ
  • ТРОЦЬКИЙ ЛЕВ ДАВИДОВИЧ
  • ВЕРХОВНА АВТОНОМНА РОСІЙСЬКО-РУМУНСЬКА КОЛЕГІЯ
  • ВІЙСЬКОВІ НАРАДИ ПО БОРОТЬБІ З БАНДИТИЗМОМ
  • ВОЄННИЙ КОМУНІЗМ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОМІТЕТ (ВСЕУКРЕВКОМ)
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ
  • ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ СРР ПРО ЗЕМЛЮ 1920
  • ЗВЕРНЕННЯ ВУЦВК ТА РНК УСРР ДО УСІХ НАРОДІВ І УРЯДІВ ПРО МИРНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНСЬКОГО РАДЯНСЬКОГО УРЯДУ 1920


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)