ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАКУШКА-РОМАНОВСЬКИЙ РОМАН ОНИСИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Дзира Я.І. РАКУШКА-РОМАНОВСЬКИЙ Роман Онисимович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rakushka_R (останній перегляд: 21.02.2019)
РАКУШКА-РОМАНОВСЬКИЙ РОМАН ОНИСИМОВИЧ

РАКУШКА-РОМАНОВСЬКИЙ (Ракушенко, Рікушченко, Ракушчина, Рокушко) Роман Онисимович (1623–1703) – держ. і церк. діяч 2-ї пол. 17 ст. Н. в м. Ніжин, куди його батько прибув із Романівки (нині село Тальнівського р-ну Черкас. обл.). Ім'я Р.-Р., козака Ніжинського полку, вперше зустрічається в "Реєстрі Війська Запорозького" 1649. 1654 –55 він – "ревізор скарбу військового" і "дозорца скарбу військового в полку Ніжинськім". Наступного 1656 перебував під Ригою (нині столиця Латвії) в царському таборі. Як ніжинський сотник (1658–63) брав участь у відновленні союзу гетьмана І.Виговського із крим. ханом Мегмед-Ґереєм IV; 1659 Р.-Р. – полковий суддя, у складі делегації від Ніжина їздив до Москви, а 1660 брав участь у переговорах з Польщею в Борисівській комісії. Незабаром Р.-Р. – ніжинський полковник наказний. Разом із групою "значних" козаків наказного гетьмана Я.Сомка та ніжинського полк. В.Золотаренка був на "Чорній раді" 1663. Несподівано став одним із соратників гетьмана І.Брюховецького і в його уряді відав фінансами і держ. госп-вом. 1663 брав участь у поділі Ніжинського полку на 3 окремі: Ніжинський полк, Стародубський полк і Сосницький полк. Гетьман І.Брюховецький доручив йому владу над згаданими 3-ма полками, а також і над Київ., Прилуцьким, Лубенським і Полтавським; також відав млинарством Лівобережної України. 1665 якийсь час виконував обов'язки наказного ніжинського полковника. Держ. і політ. кар'єра Р.-Р. обірвалася 1667 з кінцем гетьманування І.Брюховецького. Наприкінці 1668 внаслідок конфлікту з гетьманом Д.Многогрішним він з'явився в Брацлаві протопопом (1668–75). 1670 їздив посланником гетьмана П.Дорошенка і митрополита Київського Йосифа Нелюбовича-Тукальського до константиноп. патріарха Мефодія III із проханням затвердити Йосифа Шумлянського львів. єпископом. Тут він домігся патріаршого прокляття Д.Многогрішного. 1676 Р.-Р. як духовна особа знову з'явився на Лівобережжі в Стародубі, де одержав парафію і прожив із родиною аж до своєї смерті 1703. Авторитетні дослідники М.Петровський, М.Грушевський та ін. переконливо довели, що Р.-Р. був автором Літопису Самовидця.


Література:
  1. Петровський М. Нариси історії України ХVII – початку ХVIII ст. (досліди над Літописом Самовидця). Х., 1930
  2. Грушевський М. Самовидець Руїни та його пізніші відображення. "Український історик", 1991–92, ч. 112–115.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БРАЦЛАВ
  • БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ЧОРНА РАДА 1663
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ IV СОФУ
  • МНОГОГРІШНИЙ ДЕМ'ЯН ГНАТОВИЧ
  • МОСКВА
  • НІЖИН
  • НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК
  • ПАРАФІЯ
  • ПЕТРОВСЬКИЙ МИКОЛА НЕОНОВИЧ
  • ПОЛКОВНИК НАКАЗНИЙ
  • РЕЄСТР ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО 1649
  • ШУМЛЯНСЬКИЙ ЙОСИП
  • СОМКО ЯКИМ СЕМЕНОВИЧ
  • СОСНИЦЬКИЙ ПОЛК
  • СОТНИК
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ЙОСИФ НЕЛЮБОВИЧ-ТУКАЛЬСЬКИЙ
  • ЗОЛОТАРЕНКО ВАСИЛЬ НЕЧИПОРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ
  • НІЖИН
  • РАКУШКИ-РОМАНОВСЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)