ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАКУШКИ-РОМАНОВСЬКІ

  Бібліографічне посилання: Горобець В.М. РАКУШКИ-РОМАНОВСЬКІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rakushky_Romanovski_rid (останній перегляд: 21.02.2019)
РАКУШКИ-РОМАНОВСЬКІ

РАКУШКИ-РОМАНОВСЬКІ – козацько-старшинський рід, імовірно шляхетського походження, вихідці із Брацлавщини. Засновник роду Р.-Р. Онисим (Онисько) Ракушка переселився з м. Романівка (нині село Тальнівського р-ну Черкас. обл.) "на слободу" до Ніжина в 1620-х рр., там зблизився з козацтвом. Найвідомішим представником роду був Роман Онисимович Р.-Р. (див. Р.Ракушка-Романовський; 1623–1703), генеральний підскарбій в уряді І.Брюховецького, найбільш вірогідний автор Літопису Самовидця. Його сини: Петро Романович (р. н. невід. – п. перед. 1701) 1693 мав звання військового товариша Стародубського полку; Іван Романович (р. н. невід. – п. між 20 квітня і 4 травня 1708) 1682–87 та 1690–1705 посідав уряд мглинського сотника, 1689 – полкового хорунжого, а протягом 1705–08 – полкового судді Стародубського полку; Костянтин Романович (р. н. і р. с. невід.) із 1705–09 – значний товариш Стародубського полку, а 1723–28 – значковий товариш Стародубського полку. Григорій Петрович (р. н. і р. с. невід.) із 1706 носив звання значкового товариша Ніжинського полку, протягом 1717–30 посідав уряд сотника Ніжинської новоміської полкової сотні, а 1727 виконував обов'язки ніжинського полковника наказного. Григорій Іванович (р. н. невід. – п. перед 1751) 1736–50 обіймав сотенний уряд у Ніжинській третій полковій сотні. Петро Іванович (р. н. невід. – п. 1732) – значковий товариш Стародубського полку 1708–32, у 1710 – знатний військ. товариш, брав участь у Гілянському поході 1725–29. Його брат Володимир Іванович (р. н. невід. – п. після 1743), військ. товариш 1721, бунчуковий товариш Стародубського полку з 1725, також брав участь у Гілянському поході 1725–29. Петро Григорович (р. н. невід. – п. перед 15 червня 1753) після смерті батька з лютого 1751 обіймав уряд сотника Ніжинської третьої полкової сотні. Василь Петрович (бл. 1742 – після 1798) з 1756 служив канцеляристом у ніжинській полковій канцелярії і полковому суді; із 1759 – військовий канцелярист Генеральної військової канцелярії, згодом – Малорос. колегії; 1756 отримав звання військ. товариша; протягом 1765–69 виконував обов'язки Ніжинського поштмейстра; 26 лютого 1769 отримав призначення на уряд сотника Ніжинської четвертої полкової сотні, 4 квітня 1782 пожалуваний званням бунчукового товариша; протягом 1784–86 обирався депутатом від ніжинського дворянства; із 1787 – прем'єр-майор у відставці. У серед. 19 ст. рід Р.-Р. згас.


Література:
  1. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 4. К., 1908
  2. Петровський М. Нариси історії України. Х., 1930.

Посилання:
  • БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПІДСКАРБІЙ
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • КАНЦЕЛЯРИСТ
  • ХОРУНЖИЙ
  • ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ
  • НІЖИН
  • НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК
  • ПОЛКОВНИК НАКАЗНИЙ
  • РАКУШКА-РОМАНОВСЬКИЙ РОМАН ОНИСИМОВИЧ
  • СОТНИК
  • СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК
  • ВІЙСЬКОВІ КАНЦЕЛЯРИСТИ
  • ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ
  • ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)