ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАППОПОРТ ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Юренко С.П. РАППОПОРТ Павло Олександрович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rappoport_P (останній перегляд: 20.02.2019)
РАППОПОРТ ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

РАППОПОРТ Павло Олександрович (29.06.1913–11.09.1988) – фахівець у галузі архіт. археології, дослідник давньорус. зодчества. Д-р істор. н. (1965). Н. в м. Санкт-Петербург. Закінчив архіт. ф-т Ленінгр. інженерно-буд. ін-ту (1937), працював у Крим. філіалі Моск. ін-ту комунального буд-ва в Сімферополі (1937–39), навч. в аспірантурі Ін-ту історії матеріальної к-ри АН СРСР (1939–41). 1941–45 – у Червоній армії, офіцер штабу інженерних військ Балт. флоту. Від 1946 і до кінця життя працював старшим наук. співробітником Ленінгр. відділення Ін-ту археології АН СРСР. 1947 захистив канд. дис., присвячену шатровому зодчеству 16 ст., 1965 – докторську дис. на тему: "Військо- ве зодчество Давньої Русі". На основі обстеження більш ніж 800 фортець і міст виявив гол. закономірності розвитку давньорус. фортифікаційних споруд і поєднав їх зі змінами соціальних відносин, еволюцією військ. техніки і зброї. У своїх подальших працях Р. простежив шляхи давньорус. житлобудівництва, виділив характерні для окремих регіонів типи жител 10–13 ст., класифікував їх. Важливим напрямом наук. діяльності вченого було давньорус. зодчество, якому він присвятив десятки своїх праць. Всебічно обґрунтував висновок про існування загальнорус. періоду рус. арх-ри 12–13 ст., який характеризується докорінною переробкою візант. традицій, складанням власних архіт. форм.

Протягом багатьох років, починаючи з 1975, Р. очолював Архітектурно-археол. експедицію, що обстежила понад 250 мурованих будівель домонгол. Русі. Учасник архіт. загону Чернігово-Сіверської експедиції Ін-ту археології АН СРСР, Ін-ту археології АН УРСР та Черніг. пед. ін-ту (1981–86).

Автор бл. 200 наук. праць, у т. ч. 9-ти монографій.

П. у м. Ленінград (нині м. С.-Петербург).


Праці:
  1. Очерки по истории русского военного зодчества Х–ХIII вв. М.–Л., 1956
  2. Военное зодчество западнорусских земель Х–ХIV вв. Л., 1967
  3. Древнерусская архитектура. М., 1970
  4. Древнерусское жилище. Л., 1975
  5. Русская архитектура Х–ХIII вв.: Каталог памятников. Л., 1982
  6. Зодчество Древней Руси. Л., 1986
  7. Древнерусская архитектура. СПб., 1993
  8. Строительное производство Древней Руси Х–ХIII вв. СПб., 1994.
Література:
  1. Кирпичников А. Памяти Павла Александровича Раппопорта. "Советская археология", 1989, № 3
  2. Мезенцева Г. Дослідники археології України. Чернігів, 1997.

Посилання:
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СІМФЕРОПОЛЬ

  • Пов'язані терміни:
  • БОРИСОГЛІБСЬКИЙ СОБОР У ЧЕРНІГОВІ
  • ТРУБЧЕВСЬК
  • УСПЕНСЬКИЙ СОБОР У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)