ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАРЕШ ПЕТРО ІV

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. РАРЕШ Петро ІV [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Raresh_P (останній перегляд: 19.09.2018)
РАРЕШ ПЕТРО ІV

РАРЕШ Петро ІV (Petru Rareş, Петрило; бл. 1487 – 03.09.1546) – молдов. господар (1527–38 і 1541–46), позашлюбний син молдов. господаря Стефана III Великого. Виховувався несвідомим свого походження (побував навіть у ролі торгівця рибою). Деякий час жив у Львові. 1522 змова молдов. бояр на користь Р. завершилася провалом. Престол Молдови він здобув у січні 1527 завдяки польсько-турец. домовленості. Швидко здобув популярність у підданих і, намагаючись наслідувати батька, спробував вести незалежну політику. Уклав союз із Габсбургами (спрямований проти Османської імперії та Королівства Польського). Успішно воював у Семигородді (Трансильванії; істор. область на пн. Румунії). Створив антипольс. союз із Кримським ханатом і Великим князівством Московським, аби відвоювати Покуття в Королівства Польського. У грудні 1530 Р. реалізував цей план. Його успіхам сприяли релігійно-політ. (правосл.) пропаганда та реальні дії на користь православних. Наміри господаря сягали Львова та Кам'янця (нині м. Кам'янець-Подільський), здобути які, попри існуючі промолдов. змови серед міщан-русинів, не вдалося. Поразка Р. в Обертинській битві 1531 спричинила довгострокову війну, яка з перемінним успіхом продовжувалася до 1538. За Хотинським миром 1538 Р. змушений був зректися претензій на Покуття, що негативно вплинуло на можливості правосл. Молдови виступати в ролі "збирача руських земель".

У вересні 1538 зусиллями Осман. імперії популярний господар був усунутий із престолу. У лютому 1541 турки повернули Р. на господарство. До смерті 1546 проводив політику миру та лояльності щодо Осман. імперії, до якої підштовхували його як несприятлива для Молдови зовнішньополіт. ситуація, так і бажання закріпити молдов. престол за своїми нащадками. За гіпотезою польс. дослідниці І.Чаманської, позашлюбним сином Р. був Д.Вишневецький, якого, після одруження на його матері, всиновив бездітний і вже літній кн. І.Вишневецький. Саме таке походження згодом дозволило Байді претендувати на молдовський престол.


Література:
  1. Spieralski Z. Awantury mołdawskie. Warszawa, 1967
  2. Plewczyński M. Obertyn 1531. Warszawa, 1994
  3. Леп'явко С. Великий кордон Європи як фактор становлення українського козацтва (ХVI ст.). Запоріжжя, 2001
  4. Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu. Poznań, 2007.

Посилання:
  • ГАБСБУРГИ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • ЛЬВІВ
  • МІЩАНИ
  • ОБЕРТИНСЬКА БИТВА 1531
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПОКУТТЯ, ПОКУТЄ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ОБЕРТИНСЬКА БИТВА 1531
  • ПЕТРО РАРЕШ ПЕТРО ІІІ (ІV), ПЕТРИЛО
  • ПОКУТТЯ, ПОКУТЄ
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • ТАРНОВСЬКИЙ ЯН
  • ТИСМЕНИЦЯ, МІСТО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)