ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАШЕВСЬКІ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. РАШЕВСЬКІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rashevski_rid (останній перегляд: 23.02.2019)
РАШЕВСЬКІ

РАШЕВСЬКІ – козацько-старшинський, згодом – дворянський рід, що походить від Івана Рашевського (р. н. невід. – п. до 1699), сотника осняківського (1676) та роїського (1690 – імовірно, 1692), який, згідно з родинною легендою, загинув під Чигирином. Його правнук – Яків Йосипович (бл. 1742 – 1801), черніг. полковий писар (1771–82), пізніше – черніг. губернський прокурор (1786–99) та колезький радник (1797). Ін. представники роду посідали уряди військових товаришів та бунчукових товаришів. Син Якова – Олександр Якович (бл. 1778 – 1854), учасник антинаполеонівських кампаній, герой Бородінської битви 1812, відставний генерал-майор (1838), а правнук – Іван Григорович (1849–1921), живописець, скульптор, член Черніг. губернської земської управи (1876–79), директор Музею українських старожитностей імені В.Тарновського (з 1912). Одна з сестер Івана – Олександра Григорівна (1854 – р. с. невід.), у шлюбі Варзар, лікар, член рос. та міжнар. революц. руху, член Інтернаціоналу I, у 1880-х рр. відійшла від революц. діяльності, друга – Ганна (1851–87), у шлюбі Турська, вчителька, композитор-аматор. Із цього роду також походили: брати Микола Миколайович (1861 – р. с. невід.), інженер-технолог, один із творців цукрової пром-сті Рос. імперії, директор Мар'їно-Городищенського цукрового з-ду (Київська губернія), автор наукових праць, та Петро Миколайович (1867–1938), інженер-технолог, директор цукрових з-дів графів Воронцових-Дашкових на Кавказі, а також Сергій Олександрович (1866–1904), військ. інженер, полковник (посмертно), який загинув у Порт-Артурі (нині м. Люйшунь, Китай), автор щоденників про події російсько-японської війни 1904–1905 (М., 1954); його дочки – Наталія Сергіївна (1893–1962), актриса театру і кіно, режисер і сценарист, нар. арт. РРФСР (1957), худож. керівник Великого драм. театру ім. Максима Горького (1946–50), та Зінаїда Сергіївна (1898–1963), із 1919 – дружина двоюрідного брата останнього рос. імп. Миколи ІІ – вел. кн. Бориса Володимировича Романова (у першому шлюбі – Єлисєєва, у третьому –Джанумова, у четвертому – Брабець). Імовірно, що до цього роду належав також Іван Федорович (1831–97), відомий педагог і діяч нар. освіти, директор Петровського комерційного уч-ща та інспектор петерб. Вищих жіночих курсів (з 1881), таємний радник, учитель з рос. мови майбутнього рос. імп. Миколи II.

Рід внесений до 2-ї, 3-ї та 6-ї частин Родовідних книг Черніг., Херсон., Мінської губерній.

Існують однойменні дворянські роди ін. походження, напр. Рашевські герба "Гржимала" в Царстві Польському.


Література:
  1. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 4. К., 1914.

Посилання:
  • БОРОДІНСЬКА БИТВА 1812 Р.
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ I
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ ІМЕНІ В.В.ТАРНОВСЬКОГО ЧЕРНІГІВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА.
  • МИКОЛА II
  • РОСІЙСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1904–1905
  • СОТНИК
  • ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)