ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РЕКРУТСЬКА ПОВИННІСТЬ

  Бібліографічне посилання: Волковинський В.М. РЕКРУТСЬКА ПОВИННІСТЬ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rekrutska_povynnist (останній перегляд: 18.02.2019)
РЕКРУТСЬКА ПОВИННІСТЬ

РЕКРУТСЬКА ПОВИННІСТЬ – система комплектування регулярної армії і військово-мор. флоту в Росії у 18–19 ст. Рекрутчина розпочалася фактично з 1699, але законодавчо була узаконена рос. царем Петром I 1705. Здійснювалася шляхом примусового набору від усіх податних станів. Спочатку брали до війська 1 рекрута із 20-ти дворів. Після 1724 запроваджено рекрутський набір від числа ревізьких душ (із 1 тис. душ у різні роки від 5-ти до 10-ти рекрутів, а в період Кримської війни 1853–1856 – 50–70 осіб). Кандидатів у рекрути визначали поміщики, громади державних селян та міщан. Набір в армію кріпаків звільняв їх від кріпацтва. У різні роки змінювався вік призову рекрутів, в основному – від 17-ти до 30-ти років. Спочатку вони служили пожиттєво, із 1793 – 25, із 1834 – 20 років і 5 – перебували у відпустці. 1855–72 термін військ. служби становив 12, потім – 10 і нарешті – 7 років із перебуванням у відпустці відповідно 3, 5 і 8 років. В Україні рекрутчина набула чинності після остаточної ліквідації її політ. автономії в 1780-х рр. Від Р.п. були звільнені в Рос. імперії дворянство, купецтво, духовенство, діти почесних громадян, а також населення Бессарабії та деяких районів Сибіру. 1874 Р.п. було замінено військовою повинністю загальною, а "рекрут" почав називатися "новобранцем".


Література:
  1. Зайончковский П.А. Военные реформы 1860–1870 годов в России. М., 1952
  2. История войн и военного искусства. М., 1970
  3. Павленко Н.И. Петр Первый. М., 1991
  4. Бушуев С.В. История Государства Российского. М., 1994.

Посилання:
  • БЕССАРАБІЯ
  • ДЕРЖАВНІ СЕЛЯНИ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ДВОРЯНСТВО
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • МІЩАНИ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОМІЩИКИ
  • ВІЙСЬКОВА ПОВИННІСТЬ ЗАГАЛЬНА

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ДЕРЖАВНІ СЕЛЯНИ
  • ДВОРЯНСТВО
  • ДЖАМБУЙЛУЦЬКА ОРДА
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГУБЕРНАТОР
  • ІМЕННИЙ УКАЗ
  • ІНВЕНТАРНІ ПРАВИЛА 1847–1848
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • КАНТОНІСТИ
  • КАЗЕННА ПАЛАТА
  • КОШКА ПЕТРО МАРКОВИЧ
  • КУПЕЦЬКІ ГІЛЬДІЇ
  • КУПЕЦТВО
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • НІЖИН
  • ПАСПОРТИЗАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ХРИСТИЯН КРИМСЬКОГО ХАНАТУ ДО ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ'Я 1778–1780
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863 –1864
  • УДІЛЬНІ СЕЛЯНИ
  • ВІЙСЬКОВІ ОБИВАТЕЛІ
  • ВІЙСЬКОВІ РЕФОРМИ 60-70-Х РР. ХІХ СТ.
  • ВІЛЬНІ ХЛІБОРОБИ
  • ВОССОЕДИНЕНИЕ УКРАИНЫ С РОССИЕЙ
  • ЯНИЧАРИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)