ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РЕСТИТУЦІЯ

  Бібліографічне посилання: Кот С.І. РЕСТИТУЦІЯ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Restytutsiia (останній перегляд: 20.02.2019)
РЕСТИТУЦІЯ

РЕСТИТУЦІЯ (від лат. restituere, restitutio in integrum – відновлення в первісному стані, відновлення положення та статусу, повернення, відшкодування) – норма рим. права, яка стала важливою частиною сучасних цивільно-правових відносин та законодавства загалом у більшості країн світу, а також міжнародно-правових відносин. В юрид. практиці застосовується переважно в контексті відновлення права власності на незаконно відчужене майно. 1) У цивільному праві – відновлення стану майна, який існував на момент вчинення незаконних чи помилкових дій, що завдали шкоди. Передбачає повернення чи відновлення матеріальних цінностей у натурі. У разі, якщо це не можливо, то відбувається відшкодування їх вартості в грошах. Поряд із застосуванням цієї норми до взаємовідносин фізичних і юрид. осіб вона врегульовує також стосунки між ними та д-вою в разі порушення нею їхніх майнових прав. В Україні законодавчо врегульована та практично реалізується Р. колиш. власності громадянам України – жертвам незаконних масових політ. репресій із боку комуніст. режиму. Зокрема, Законом УРСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" (17 квітня 1991) встановлено, що особам, "які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами чи репресовані позасудовими органами" після 1917, конфісковані будівлі чи ін. майно "по можливості (якщо будинок не зайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому чи його спадкоємцям натурою" (ст. 5). За відсутності такої можливості закон передбачає відшкодування вартості будівель і майна в грошовому еквіваленті. Дія цієї норми не поширюється на майно, яке було націоналізоване (муніципалізоване) на основі відповідних нормативних актів. Певні кроки зроблено також у напрямі врегулювання питань Р. майна реліг. громад та орг-цій, що було конфісковане рад. владою. Протягом 1990-х рр. КМ України затвердив низку нормативних актів, якими передбачалося поетапне повернення реліг. громадам культових будівель, які не використовувалися або використовувалися не за первісним призначенням. У лютому 2002 уряд скасував усі обмеження на передачу реліг. громадам культових об'єктів – пам'яток арх-ри, лишивши єдиною умовою такої передачі вирішення всіх питань, пов'язаних із переміщенням навч. закладів, архів. установ та установ к-ри, що в них перебувають, в ін. приміщення. 21 березня 2002 було видано Указ Президента України "Про невідкладні заходи по остаточному подоланню негативних наслідків тоталітарної політики колишнього СРСР стосовно релігії та поновлення порушених прав церков та релігійних громад", яким передбачалося створення спец. міжвідомчої комісії для опрацювання відповідних заходів і рекомендовано органам місц. самоврядування вжити всіх заходів для повернення культових будівель та майна реліг. орг-ціям і громадам.

2) У міжнар. праві – форма відповідальності д-ви щодо матеріального відшкодування збитків, завданих ін. д-ві чи групі д-в внаслідок вчинення акту агресії та окупації або ін. неправомірних дій, що порушують норми міжнар. права. Передбачає обов'язкове повернення майна, культ. цінностей, неправомірно захоплених та вивезених однією з воюючих д-в з території ін. воюючої сторони, що є її воєнним противником. У разі неможливості повернути таке майно в повному обсязі допускається передача постраждалій стороні замість неповернутих об'єктів такого ж майна або приблизно рівноцінного їм (т. зв. restitution in kind) як акт субституції. В особливо значних масштабах Р. застосовувалася після Першої світової війни та Другої світової війни, що відображено в системах мирних договорів, укладених після їх завершення (Версальська система мирних договорів 1919–20, Паризька система мирних договорів 1947). У процесі практичного застосування принципу Р. сформувався окремий її напрям – реституція культурних цінностей.


Література:
  1. Богуславский М.М. Международная охрана культурных ценностей. М., 1979
  2. Бартошек М. Римское право: Понятия, термины, определения. М., 1989
  3. Maddaugh P.D., McCamus J.D. The Law of Restitution. Aurora, Ontario, 1990
  4. Essays on the law of restitution. Oxford – New York, 1991
  5. A Forum on Restitution. "East European Constitutional Review", 1993, vol. 2, no. 3, Summer
  6. Butt D. Restifying International Injustice: Principles of Compensation and Restitution between Nations. New York, 2009.

Посилання:
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)