ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РІГЕЛЬМАН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. РІГЕЛЬМАН Олександр Іванович [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rihelman_O (останній перегляд: 14.12.2018)
РІГЕЛЬМАН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

РІГЕЛЬМАН Олександр Іванович (1720–1789) – військ. інженер, топограф, генерал-майор (1771). Автор істор. твору "Літописна оповідь про Малу Росію" (1787). Дід М.Рігельмана. Н. в м. Санкт-Петербург у нім. дворянській сім'ї, яка 1713 прибула в Росію. 1730 вступив до Петерб. шляхетського корпусу. Після закінчення навчання 1738 в чині інженера-кондуктора прибув на службу до Києва, невдовзі взяв участь у бойових діях під час російсько-турецької війни 1735–1739. 1740 повернувся до Києва, потім працював у Чернігові, упродовж двох років брав участь у розмежуванні кордонів Рос. імперії та Туреччини, пройшовши шлях від Синюхи (прит. Пд. Бугу) до Дніпра, Міуса й Азова (у цей період тісно контактував із запорожцями). Пізніше займався складанням планів міст і сіл Гетьманщини, брав участь у зведенні оборонних укріплень на польс. прикордонні. 1749 Р. було переведено до Оренбурга (нині місто в РФ), відтоді десять років він займався ремонтом і реконструкцією фортець по оборонній лінії від Кизляра (нині місто Республіки Дагестан, РФ) до р. Ішим (прит. Іртиша, бас. Обі). Із 1760 до 1770 перебував у службових справах на Дону. 1770 отримав чин полковника, а через рік – генерал-майора. Із 1772 був учасником російсько-турецької війни 1768–1774, нагороджений орденом св. Георгія 4-го ст. Свою службу завершив у фортеці св. Дмитрія Ростовського (нині м. Ростов-на-Дону, РФ). 1782 пішов у відставку й оселився в с. Андріївка (нині село Черніг. р-ну Черніг. обл.) – маєтку своєї дружини, де 1787 закінчив роботу над "Літописною оповіддю про Малу Росію" (перший варіант твору був написаний 1778 під час перебування автора на Дону). Це типовий для укр. історіографії 18 ст. компілятивний трактат, присвячений істор. минулому України від найдавніших часів до 1780-х рр. Велику увагу в ньому приділено історії запороз. козацтва, Національно-визвол. війні укр. народу серед. 17 ст., добі Руїни, гетьманству І.Мазепи. У компіляції авторська індивідуальність Р. проявляється в осн. сюжетних лініях внаслідок специфічного добору літератури та документальних матеріалів, шляхом вилучення із запозичених текстів окремих фрагментів або, навпаки, певних доповнень до них, через зміну ідейної тональності тих чи ін. повідомлень джерел, введення численних ремарок концептуального характеру тощо. В основу "Літописної оповіді про Малу Росію" покладено, зокрема, Літопис Самовидця, праці Г.Граб'янки, С.Мишецького, П.Симоновського. У міру того, як у процесі викладу Р. ближче підходив до свого часу, його твір насичувався великою кількістю документів, зростав інтерес автора до публічного життя укр. старшини та рос. аристократії. Осн. політ. спрямованість трактату – обстоювання ідеї монархічної форми влади, обґрунтування патримоніальних прав рос. царів на істор. спадщину Давньорус. д-ви, засудження визвол. боротьби українців, спрямованої проти Росії. Водночас, описуючи події, в яких була відсутня конфронтація укр. козаків із самодерж. владою та їхні дії збігалися з інтересами Росії, історик схвально відгукувався про цей соціальний стан. До "Літописної оповіді про Малу Росію" вміщено 2 карти, а також 25 ілюстрацій, на яких зображено, в основному, типових представників різних соціальних станів 2-ї пол. 18 ст.

Р. – також автор праць "З'ясування про Кизлярську фортецю, складене в 1757 році", "Історія або розповідь про донських козаків", матеріалів фольклорного характеру.

Похований у с. Андріївка в ним же збудованій кам'яній церкві.


Праці:
  1. Летописное повествование о Малой России. М., 1847
  2. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі. К., 1994.
Література:
  1. Василенко-Полонська Н.Д. Історики Запорожжя ХVIII в. В кн.: Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія, т. 1. К., 1927
  2. Єршов А. Сторінка з українського джерелознавства (до питання про джерела праці О. Рігельмана "Летописное повествование о Малой России"). Там само
  3. Дзира Я.І. Джерельна основа праці О. Рігельмана з історії України. В кн.: Історіографічні дослідження в Українській РСР, вип. 2. К., 1969.

Посилання:
  • АЗОВ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГРАБ'ЯНКА ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ І ЙОГО ЛІТОПИС УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОЗАЦТВА
  • КИЇВ
  • ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МИШЕЦЬКИЙ СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • РІГЕЛЬМАН МИКОЛА АРКАДІЙОВИЧ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СИМОНОВСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ЦАР

  • Пов'язані терміни:
  • ЧТЕНИЯ В ОБЩЕСТВЕ ИСТОРИИ И ДРЕВНОСТЕЙ РОССИЙСКИХ ПРИ МОСКОВСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ
  • ХОРТИЦЬКА СІЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ
  • МИШЕЦЬКИЙ СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • ПАСТОРІЙ ЙОАХИМ
  • РІГЕЛЬМАН МИКОЛА АРКАДІЙОВИЧ
  • ШАФОНСЬКИЙ ОПАНАС ФИЛИМОНОВИЧ
  • ШЕВАЛЬЄ П'ЄР
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)