ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РІККЕРТ ГЕНРІХ

  Бібліографічне посилання: Стельмах С.П. РІККЕРТ Генріх [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rikkert_H (останній перегляд: 20.02.2019)
РІККЕРТ ГЕНРІХ

РІККЕРТ (Rickert) Генріх (25.05. 1863–25.07.1936) – нім. філософ, один з основоположників (разом із В.Віндельбандом) баденської школи неокантіанства. Н. в м. Данциг (нині м. Гданськ, Польща). Зосередившись на гносеологічних проблемах, створив завершену теорію пізнання історичного як пізнання індивідуальної й неповторної дійсності. У боротьбі з пануючим із 2-ї пол. 19 ст. "натуралізмом" твердив, що між природничими науками і "науками про культуру" (Kulturwissenschaften) протиріччя лежать у сфері логіки пізнання, а не його об'єкта. Метою природничих наук є пізнання заг. рис явищ, які повторюються і дають змогу вивести закони їхнього розвитку (генералізуючий метод), а метою "наук про культуру" (зокрема історії) – виявлення індивідуальних, однократних і неповторних рис дійсності (індивідуалізуючий метод). На думку Р., лише історія є справжньою наукою, оскільки має справу не з поняттями, а з дійсністю. Він вважав: "Історія є наука, яка має справу з дійсністю, оскільки вона має справу з однократними індивідуальними дійсностями як такими; вона є наука, що має справу з дійсністю, оскільки вона стає на загальнообов'язкову для всіх точку зору розгляду і тому робить об'єктом свого тлумачення лише ті [дійсності], які мають значення, завдяки віднесенню їх до деякої цінності, індивідуальні дійсності або історичні індивідууми". Науковість історії, за Р., визначається тим, що вона має справу з об'єктами культури, які є сукупністю того, "що або безпосередньо створено людиною, яка діє у відповідності з оціненими нею цілями, або ж уже існували раніше, у крайньому випадку – усвідомлено створено нею заради пов'язаної з ним цінності". Отже, в об'єктах к-ри закладені цінності. Поняття цінності дає можливість історикові виділити з маси індивідуальних предметів дійсності дещо цільне, відділити суттєве від несуттєвого (метод віднесення до цінності). Цінність має інтерсуб'єктивне значення й існує поряд із буттям. Р. виділив 6 "сфер цінностей", які співвідносяться зі сферами людської життєдіяльності: наук. пізнання, мист-во, пантеїзм, етика, "життєві блага" взагалі, теїзм як віра в особу Бога.

Теорія Р. справляла величезний вплив на історичну науку, оскільки утверджувала в боротьбі з "натуралізмом" її наук. характер і створювала практичну методологію історії. В Україні найбільший вплив мала на соціолога і правознавця Б.Кістяківського, який був особисто знайомий із Р.

П. у м. Гейдельберг (Німеччина).


Праці:
  1. Границы естественно-научного образования понятий. СПб., 1903
  2. Введение в трансцендентальную философию: Предмет познания. К., 1904
  3. Философия истории. СПб., 1908
  4. Науки о природе и науки о культуре. СПб., 1911
  5. О системе ценностей. В кн.: Логос, т. 1, вып. 1. СПб.–М., 1914
  6. Философия жизни. Пг., 1922.

Посилання:
  • ІСТОРИЧНА НАУКА
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ БОГДАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КУЛЬТУРА В РОЗМАЇТОСТІ ПОНЯТЬ, ЯВИЩ І СХЕМ ПОСТУПУ
  • МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ, МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
  • ПІЗНАННЯ ІСТОРИЧНЕ, ГНОСЕОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА, ЕПІСТЕМОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • ВІНДЕЛЬБАНД ВІЛЬГЕЛЬМ

  • Пов'язані терміни:
  • КАРЄЄВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ, МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)