ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКА ІНСПЕКЦІЯ

  Бібліографічне посилання: Мовчан О.М. РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКА ІНСПЕКЦІЯ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Robitnycho_selianska (останній перегляд: 16.09.2019)
РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКА ІНСПЕКЦІЯ

РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКА ІНСПЕКЦІЯ (РСI, Робсел) , Робітничо-селянська інспекція УСРР – орган держ. контролю, легалізований у формі класового нар. контролю, підпорядкований, з одного боку, ЦК КП(б)У, а з другого – РСI РСФРР (із 1923 – РСI СРСР). Створена 25 лютого 1920 шляхом злиття органів Нар. комісаріату держ. контролю УСРР і Верховної соціалістичної інспекції, 23 травня 1920 реорганізована в Нар. комісаріат робітничо-сел. інспекції УСРР.

Посаду нар. комісара робітничо-сел. інспекції УСРР обіймав М.Скрипник, але Нар. комісаріатом робітничо-сел. інспекції УСРР фактично керував його заступник Б.Штернберг (із 16 липня 1920 офіційно виконував обов'язки нар. комісара). 15 лютого 1922 нар. комісаром робітничо-сел. інспекції УСРР призначено С.Буздаліна.

Незважаючи на статус нар. комісаріату УСРР, РСI УСРР залишалася для Нар. комісаріату робітничо-сел. інспекції РСФРР ланкою, що зв'язувала його з місц. інспекціями в Україні. Згідно з наказом Нар. комісаріату робітничо-сел. інспекції РСФРР від 21 липня 1920 його керівні вказівки визнавалися обов'язковими для Нар. комісаріату робітничо-сел. інспекції УСРР.

21 липня 1920 Нар. комісаріат робітничо-селянської інспекції РСФРР затвердив наказ про створення уповноваженого представництва Нар. комісаріату робітничо-сел. інспекції РСФРР при РНК УСРР в особі нар. комісара робітничо-сел. інспекції УСРР М.Скрипника, який заступив на цю посаду 9 серпня 1920.

За союзним робітничо-сел. договором між РСФРР і УСРР (28 грудня 1920) Нар. комісаріат робітничо-сел. інспекції УСРР був зарахований до необ'єднаних нар. комісаріатів.

26 липня 1921 Нар. комісаріат робітничо-сел. інспекції УСРР був реформований у Народний комісаріат робітничо-сел. контролю УСРР (нар. комісаром призначено М.Вєтошкіна), а 1923 – знову реорганізований у Нар. комісаріат робітничо-сел. інспекції УСРР. Законодавчі акти про їх організацію та діяльність респ. нар. комісаріату набували чинності після попереднього ухвалення Нар. комісаріатом робітничо-сел. інспекції СРСР та остаточного затвердження ЦВК СРСР.

Як держ. ревізійний орган РСI УСРР співробітничала зі слідчими органами та прокуратурою, а як інструмент тоталітарної влади – із Центр. контрольною комісією (ЦКК) КП(б)У та Державним політичним управлінням УСРР. Сприяла Центр. контрольній комісії КП(б)У в подоланні фракційності в лавах КП(б)У та брала участь у перевірках політ. лояльності держ. службовців, госп., громад. і культ. діячів, що проводилися ДПУ УСРР.

Згідно з рішенням ХII з'їзду РКП(б), ухваленим 7-ю Всеукр. конференцією ЦК КП(б)У (4–10 квітня 1923), була об'єднана з контрольними комісіями КП(б)У в єдину систему партійно-держ. контролю на принципах підконтрольності РСI контрольним комісіям КП(б)У, але за умови формальної орг. самостійності кожного із цих органів (контрольні комісії КП(б)У – як партійні, а РСI – як радянська). Мета реорганізації – посилення парт. контролю за РСI через кадрову політику (представництво членів контрольних комісій КП(б)У в керівних органах РСI) та запровадження практики обов'язкового затвердження планів та звітів РСI на засіданнях контрольних комісій КП(б)У. Реорганізований Нар. комісаріат робітничо-сел. інспекції УСРР очолив голова Центр. контрольної комісії КП(б)У О.Медведєв (після нього – М.Владимирський, К.Кіркіж, В.Затонський).

Згідно з положенням Всерос. ЦВК про РСI від 9 квітня 1919 на РСI покладалися завдання забезпечення дотримання революц. законності держ. органами, боротьби з бюрократизмом та безгосподарністю, вдосконалення держ. апарату.

Задля їх реалізації РСI отримала широке коло повноважень: координації діяльності всіх контрольно-ревізійних органів, підлеглих РСI УСРР; спостереження за здійсненням директив центр. влади у всіх галузях госп-ва; перевірки діяльності всіх нар. комісаріатів і рад та їхніх місц. відділів, держ., кооп., а також змішаних за формою власності підпр-в, які оперували держ. і громад. коштами; накладання адм. стягнень на посадових осіб за прояви бюрократизму за згодою представників губернських ЧК і юрид. відділів; накладання заборон на по-господарському недоцільні рішення ревізованих органів; створення бюро скарг і контроль за їхньою діяльністю; залучення робітників і селян до органів Держконтролю та проведення "летучих" ревізій за участю понятих від провладних громад. орг-цій; участі в засіданнях органів влади і громад. орг-цій з дорадчим голосом; відрядження членів РСI для постійної роботи в держ. закладах, включаючи нар. комісаріати, в якості практикантів.

ХII з'їзд РКП(б) (17–25 квітня 1923) активізував завдання висування на держ. роботу відданих рад. владі робітників і селян. Курс на спрощення та зробітничення держ. апарату підтвердив ХIII з'їзд РКП(б) (23–31 травня 1924), а ХIV (18–31 грудня 1925) – наголосив на необхідності посилення зв'язку РСI з громад. орг-ціями та пресою (див. Робсількорівський рух), а також поклав на РСI обов'язок перевірки здійснення постанов партії та уряду з роботи на селі.

1923 нар. комісаріатові робітничо-сел. інспекції були надані повноваження органу раціоналізації держ. апарату: дозвіл на скликання нарад, конференцій та з'їздів із питань наук. організації управління, розробку на їх базі відповідних програм, заснування органів, що займалися б цією справою, а також підготовку необхідних працівників. У липні 1927 ВУЦВК зробив обов'язковими для ревізованих закладів пропозиції РСI стосовно вдосконалення їхньої структури та роботи і, зокрема, переміщення чи звільнення посадових осіб. Причому органам РСI дозволялося порушувати перед РНК УСРР або Укр. екон. радою питання щодо скасування законодавчих актів, які перешкоджали їх здійсненню.

Наприкінці 1920-х рр. пріоритети в діяльності РСI пересунулися до адм. контролю за здійсненням парт. директив та урядових постанов.

Осн. формою діяльності РСI були т. зв. летючі обстеження за участю громад. інспекторів, об'єднаних у групи сприяння, секції рад, пости бюро скарг на підпр-вах та в закладах, "загони летучої кавалерії".

Гол. методами діяльності РСI, яка по суті залишалася адміністративно-ревізійним органом, були адм. та репресивні заходи – адм. покарання, політичні чистки, скорочення штатів, спрощення діловодства, що в кінцевому результаті сприяли зміцненню бюрократичних тенденцій держ. управління. Задум В.Леніна про те, що РСI має не стільки "ловити та викривати", скільки "покращувати та вчасно виправляти", реалізовано не було.

Влітку 1933 ЦКК ВКП(б) визнала, що більшість контрольних комісій – РСI не перебудували своєї роботи відповідно до нових господарсько-політ. умов. Зокрема, РСI УСРР було обвинувачено в недостатньому сприянні ЦК КП(б)У у виведенні сільс. госп-ва республіки із "прориву" та боротьбі з "помилками та перекручуваннями на терені національно-культурного будівництва".

1934 за постановою ХVII з'їзду ВКП(б) органи Центр. контрольної комісії – РСI були скасовані шляхом передачі функцій і апарату РСI комісіям рад. контролю при РНК, а Центральної контрольної комісії – парт. контролю при ЦК ВКП(б). Аналогічну реорганізацію було проведено в УСРР.


Література:
  1. Маймескулов Л.Н. Создание РКИ Украины (1918–1920 гг.). Х., 1964
  2. Потаркіна Л.Л. З історії органів контролю УСРР. К., 1966
  3. Карпенко М.Ф. Органи народного контролю УРСР у боротьбі за здійснення ленінського плану побудови соціалізму (1920–1934 рр.). Дніпропетровськ, 1972
  4. Чугунов А.И. Становление и развитие социалистического контроля. М., 1974
  5. Портнов В.П., Якушев Д.В. Рабкрин и борьба с бюрократизмом. М., 1989
  6. Химович Е.М. Роль ЦКК–РКИ в проведении режима экономии и рационализации производства и управления: Опыт, уроки: 1926–1934 г.: Дис. … доктора истор. наук. Ярославль, 1992
  7. Кисіль Ю.І. Робітничо-селянська інспекція України та бюрократизація держапарату: Підсумки та уроки діяльності (20–30-ті рр.): Дис. … канд. істор. наук. Х., 1994
  8. Черняев В.Ю. Рабочий контроль и альтернативы его развития. СПб., 1994
  9. Каніщев Г.Ю. Документи робітничо-селянської інспекції Харківщини 1920–1930 як історичне джерело: Дис. … канд. істор. наук. Х., 2003
  10. Рабенчук О.П. Робсельінспекція УСРР як інструмент політики партії більшовиків у сфері культури (1920–1934): Дис. … канд. істор. наук. К., 2004
  11. Яковлева И.П. Советский общественный и государственный контроль в 1918–1934 гг. (на материалах Кубани): Дис. … канд. истор. наук. Краснодар, 2004
  12. Голотов Д.Г. Организационно-правовые основы возникновения и деятельности Рабоче-крестьянской инспекции в Советском государстве в 1918–1923 гг.: Дис. … канд. юрид. наук. Краснодар, 2005.

Посилання:
  • ДЕРЖАВНЕ ПОЛІТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ УСРР
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • МЕДВЕДЄВ ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • РОБСІЛЬКОРІВСЬКИЙ РУХ
  • СКРИПНИК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ВЄТОШКІН МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ
  • ВЛАДИМИРСЬКИЙ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • ЗАТОНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧОРНІ ДОШКИ
  • КОЧЕРГА ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОНСТИТУЦІЯ СРСР 1936
  • КИСЕЛЬОВ АРКАДІЙ ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • МОЛДАВСЬКА АРСР
  • РОБСІЛЬКОРІВСЬКИЙ РУХ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ВЄТОШКІН МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ
  • ВЛАДИМИРСЬКИЙ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • ЗАТОНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ЗОЛОТАРЬОВ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)