ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РОГОВИЧІ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. РОГОВИЧІ [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rohovychi_rid (останній перегляд: 11.12.2018)
РОГОВИЧІ

РОГОВИЧІ – козацько-старшинський, згодом – дворянський рід, що походить від Андрія Роговича (17 ст.), який, згідно з родинним переказом, належав до польс. шляхетства. Його син – Данило Андрійович (бл. 1696 – до 1745), значковий товариш Стародубського полку (1739–41). Нащадки Данила обіймали в Стародубському полку уряди возних, значкових товаришів та канцеляристів полкової канцелярії. До цього роду належали: Петро Іванович (1809–92), в. о. херсон. (1844) та черніг. (1845) губернських прокурорів, в. о. голови Ковенської палати карного суду (1849), сенатор (1864) і таємний радник (1864), та його син Олексій Петрович (1858–1935), держ., громад. і реліг. діяч, самарський віце-губернатор (1891–95), ковенський (1899–1901) та ярославський (1902–05) губернатор, таємний радник (1906), гофмейстер імператорського двору (1906), сенатор (1906), товариш обер-прокурора Найсвятішого Синоду (1906–12), член Держ. ради Рос. імперії (1912–17), член багатьох реліг. т-в; брати Іван Дмитрович (1843 – до 1910), стародубський земський діяч, приват-доцент Московського університету, Михайло Дмитрович (1844–1910), таємний радник (1905), голова Ковенського окружного суду (із 1895), та Дмитро Дмитрович (1847 – після 1912), стародубський земський діяч; Опанас Семенович (1813–78), відомий учений, д-р природничих наук (1853), професор ботаніки Київ. ун-ту (1853–68), автор низки наук. праць з палеонтології, мінералогії, ботаніки Київщини, та його син Микола Опанасович (1855–1913), відомий хірург, д-р медицини (1885), зав. кафедри хірургічної патології (1891–95) та професор (1890–91, 1895–1907) Томського ун-ту, зав. хірургічною факультетською клінікою (1891–1909). Автор низки праць.

Існувала також гілка Роговичів-Рижковських, яка походила від молодшого сина родозасновника – Семена Андрійовича (1-ша пол. 18 ст.), на прізвисько "Рижий". Однак вона швидко згасла.

Рід внесений до 3-ї частини Родовідних книг Черніг. і Ковенської губерній, а герб – до 19-ї частини "Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи".


Література:
  1. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 4. К., 1914.

Посилання:
  • КАНЦЕЛЯРИСТ
  • МОСКОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК
  • ВОЗНИЙ
  • ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)