ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАГОЗА МИХАЇЛ

  Бібліографічне посилання: Головата Н.А. РАГОЗА Михаїл [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rohoza_M (останній перегляд: 19.12.2018)
РАГОЗА МИХАЇЛ

РАГОЗА Михаїл (у миру – Михайло Васильович; бл. 1540 – між 18.06 і 15.08.1599) – церк. діяч, православний (1589–96), згодом – уніатський (1596–99) митрополит Київський. Походив із білорус. шляхти Мінського пов. Освіту отримав, імовірно, у Віленському єзуїтському колегіумі. До 1576 був писарем віленського воєводи кн. Б.Корецького. 1579 став ігуменом Свято-Вознесенського монастиря в Мінську. 1583 від вдови слуцького кн. Юрія Олельковича отримав монастир Святої Трійці у Слуцьку (нині місто Мінської обл., Білорусь). 1589 рекомендований на Київ. митрополію високопоставленими правосл. магнатами – новогрудським воєводою Ф.Скумином-Тишкевичем та київ. воєводою кн. В.-К.Острозьким. 1589 затверджений на митрополії польс. Королем Жигимонтом III Ваза (див. Сигізмунд III) і висвячений константиноп. патріархом Єремією II Траносом. 1590 Р. відновив традицію регулярного проведення церк. соборів, скликавши в червні в Бересті (нині м. Брест, Білорусь) перший після тривалої перерви собор. Ухвали собору мали сприяти зміцненню дисципліни в церкві, підвищенню освіт. рівня духовенства та розвиткові освіти. Р. підтримав започатковану братствами програму внутр. реформи православ'я. Особливою прихильністю митрополита користувалося Львівське братство, до якого він записався під час свого приїзду до Львова 1591.

1594 розпочався новий етап діяльності Р., пов'язаний із його залученням до унійного процесу (див. Берестейська церковна унія 1596), започаткованого його єпископатом. У червні 1595 разом із більшістю єпископів підписався під осн. документами, де розглядались умови злуки Римо-катол. церкви та Київ. митрополії. Остаточне підписання декларації унії митрополитом Р. та більшою частиною єпископату відбулось 8 жовтня 1596 на унійному соборі в Бересті.

У поберестейські роки важливе місце в його діяльності займала боротьба зі світським патронатом, який перешкоджав утвердженню унії в єпархіях.

П. у своїй резиденції в м. Новогрудок (нині місто Гродненської обл., Білорусь).


Література:
  1. Назарко І. Київські і Галицькі митрополити: Біографічні нариси (1590–1960). Рим, 1962
  2. Крижанівський О.П. та ін. Історія Церкви та релігійної думки в Україні, кн. 1, 3. К., 1994
  3. Hryniewicz W. Przeszlość zostawić Bogu: Unia i uniatyzm w perspektywie ekumenicznej. Opole, 1995
  4. Гудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії. Львів, 2000
  5. Тимошенко Л. Берестейська унія Михайла Рагози. В кн.: Різдво Христове 2000: Статті й матеріали. Львів, 2001
  6. Kempa T. Metropolita Michał Rahoza a unia brzeska. "Klio", 2002, nr. 2.

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БРАТСТВА
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ЄРЕМІЯ II ТРАНОС
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО, СВЯТО-УСПЕНСЬКЕ СТАВРОПІГІЙСЬКЕ БРАТСТВО У ЛЬВОВІ, ЛЬВІВСЬКА СТАВРОПІГІЯ
  • МАГНАТИ
  • МІНСЬК
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СОБОР
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • ВОЄВОДА

  • Пов'язані терміни:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • ЄРЕМІЯ II ТРАНОС
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КИЇВСЬКІ ІЄРАРХИ, ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК КИЇВСЬКИХ ЄПИСКОПІВ, АРХІЄПИСКОПІВ, МИТРОПОЛИТІВ І ПАТРІАРХІВ
  • ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ДРУКАРНЯ
  • НИКИФОР ТУР
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПОТІЙ ІПАТІЙ
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • ТРЕНОС. АБО ПЛАЧ СХІДНОЇ ЦЕРКВИ
  • ЗАГОРОВСЬКІ
  • ЗИЗАНІЙ СТЕФАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)