ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РОМНИ

  Бібліографічне посилання: Бажан О.Г., Вортман Д.Я. РОМНИ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Romny_mst (останній перегляд: 22.08.2019)
РОМНИ

РОМНИ (був поширений також варіант назви Ромен) – місто обласного підпорядкування Сумської області, райцентр. Розташов. на р. Сула (прит. Дніпра), при впадінні в неї її правої прит. Ромен. Населення 44,7 тис. осіб (2010).

На території сучасного міста відомі 2 городища. Перше, в урочищі Монастирище, у заплаві Ромна, належить роменській культурі (літописним сіверянам) і є її епонімною пам'яткою. Друге, в урочищах Замок і Пригородок, на мисі високого корінного берега долини Сули, містить культ. шар, сформований у роменський (9–10 ст.), давньоруський (кін. 10 – 13 ст.) і ранньомодерний (17–18 ст.) періоди. Укріплення не збереглися. Імовірно, наприкінці 10 ст. на місці сіверянського поселення був споруджений давньорус. "город", який був складовою Посульської оборонної лінії, створеної за наказом київ. кн. Володимира Святославича. Цей "город" під назвою Ромен згадується в "Повчанні" Володимира Мономаха при описі подій 1113, а також у "Списку руських міст далеких і близьких". Ромен належав Переяславському князівству. Як археол. дані, так і писемні джерела, дають підстави стверджувати, що після монголо-татарської навали і до поч. 17 ст. на місці Р. не існувало значних поселень.

1608, коли кн. Самійло Корецький (див. Корецькі) отримав королів. привілей на Роменське городище, його вже почали заселяти. У 2-й пол. 1620-х рр. Р. були великим поселенням, яке мало укріплення. Під час польсько-російської війни 1632–1634 рос. війська двічі (у січні та липні 1633) захоплювали і палили Р., після чого їх довелося наново осаджувати. Незабаром Р. стали значним торгово-ремісничим осередком у регіоні: із 1637 відомо про ремісничі цехи; імовірно, вже в 1630-ті рр. проводилися ярмарки. 1644 кн. Я.Вишневецький захопив місто і приєднав до своїх володінь. 1647 Р. разом із волостю передали зі складу Чернігівського воєводства до Київського воєводства.

1648–1781 Р. – центр сотні Війська Запорозького (до 1658 – у складі Миргородського полку, потім – Лубенського полку). Під час "Руїни" місто потерпало від воєнних дій (1659, 1663, 1668). Під час Північної війни 1700–1721 із 17 листопада по 16 грудня 1708 в Р. була ставка швед. короля Карла ХII та І.Мазепи. Після того, як вони вирушили на Гадяч, Р. без бою захопив рос. загін ген. Л.Алларта; місто сильно постраждало від мародерства рос. вояків.

Із 1782 Р. – повітове місто (до 1797 – у складі Чернігівського намісництва, 1797–1802 – Малоросійської губернії, із 1802 – Полтавської губернії). У 18 ст. на Роменщині почали активно вирощувати тютюн; 1763 в Р. засновано "тютюнову контору" для поширення амер. насіння. Завдяки збільшенню оборотів одного із 4-х роменських ярмарків – Іллінського – Р. наприкінці 18 ст. стали одним із найважливіших торг. центрів Лівобережної України. У 1840-ві рр. Іллінський ярмарок, оборот якого сягав 10 млн рублів, був 3-м за значенням у Рос. імперії. На поч. 19 ст. було здійснено перепланування міста, при цьому ярмарок 1804 винесли на околицю, де розбили спец. площу. У 1-й пол. 19 ст. в місті з'явилися пром. підпр-ва (зокрема вир-во с.-г. техніки, керамічних виробів). Незважаючи на те, що 1852 Іллінський ярмарок перевели в Полтаву, Р. і надалі залишалися значним екон. і культ. осередком, чому сприяло прокладення залізниці (1874 вона зв'язала місто з Лібавою (нині м. Лієпая, Латвія), а 1889 – із Кременчуком). У 2-й пол. 19 ст. швидко зростала чисельність населення міста (у 1874 – 6 тис., у 1897 – 15 тис. осіб).

У січні 1918 в Р. проголошено рад. владу. Із квітня по листопад 1918 – у складі Української Держави. Із січня 1919 – під владою Директорії Української Народної Республіки. Із серпня по листопад 1919 Р. – під контролем Збройних сил Півдня Росії. Наприкінці листопада 1919 в місті відновлено рад. владу.

1923–30 Р. – центр Роменської округи, згодом – райцентр Чернігівської області, а з 1939 – Сум. обл. 1935–39 на сх. околиці Р. відкрито родовище нафти, що поклало початок освоєнню Сх. (Дніпровсько-Донец.) нафтогазоносного регіону. Із 10 вересня 1941 до 16 вересня 1943 місто було окуповане нім. військами.

У повоєнний час Р. – один із провідних пром. центрів Сумщини. У 1950–70-ті рр. виникли нові підпр-ва – з-д автоматичних телефонних станцій, "Тракторозапчастини", шкіряно-взуттєвий комбінат. Із 1962 Р. – місто обласного підпорядкування.

У Р. народилися художник Г.Стеценко (1710–81), письменник Б.Антоненко-Давидович, фізик А.Йоффе, композитор І.Шварц.

Пам'ятки арх-ри: собор Зішестя Святого Духа (1738–47), Свято-Василівська церква (1751–80), Вознесенська церква (1795–1801), повітовий госпіталь ("богоугодное заведение", 1822–26). Діє краєзнавчий музей. Серед пам'ятників – перший в Україні монумент Т.Шевченку (1918, скульп. І.Кавалерідзе), матері-героїні Олександрі Деревській.


Література:
  1. Арандаренко Н. Записки о Полтавской губернии, ч. 3: Описание городов, местечек и селений. Полтава, 1852
  2. Курилов И.A. Роменская старина. Ромны, 1898
  3. Николайчик Ф.Д. Исследование по истории Роменской ярмарки. В кн.: Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца, т. 13, отд. 1. К., 1899
  4. Макаренко М. Городище "Монастирище". К., 1925
  5. ІМіС УРСР: Сумська область. К., 1973
  6. Сухобоков О.В. До питання про виникнення давньоруських міст: Літописний Ромен. В кн.: Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська академія", т. 20: Історичні науки, ч. 1. К., 2002
  7. Вечерський В. Пам'ятки архітектури і містобудування України: Виявлення, дослідження, фіксація. К., 2005
  8. Його ж. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. К., 2005
  9. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618–1648). К., 2006.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГАДЯЧ
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • КАРЛ XII
  • КАВАЛЕРІДЗЕ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КОРЕЦЬКІ
  • КРЕМЕНЧУК
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛУБЕНСЬКИЙ ПОЛК
  • МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МИРГОРОДСЬКИЙ ПОЛК
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПОЛЬСЬКО-РОСІЙСЬКА ВІЙНА 1632–1634
  • ПОЛТАВА
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА
  • РОМЕНСЬКА КУЛЬТУРА
  • РОМЕНСЬКА ОКРУГА
  • РУБЛЬ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СІВЕРЯНИ
  • СПИСОК РУСЬКИХ МІСТ ДАЛЕКИХ І БЛИЗЬКИХ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЦЕХИ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ЯРМАРОК
  • ЙОФФЕ АБРАМ ФЕДОРОВИЧ
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ ПІВДНЯ РОСІЇ (ЗСПР)

  • Пов'язані терміни:
  • АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • АРТИЛЕРІЯ
  • БЕЗПАЛИЙ ІВАН
  • БОГАЦЬКИЙ ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БУЛГАРІ ЯКІВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГАРКУША (МИКОЛАЄНКО) СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГЛИНКА МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • КАЛНИШЕВСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • КАЛЮЖНИЙ НАУМ МИХАЙЛОВИЧ
  • КАВАЛЕРІДЗЕ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • ХОРОЛ, МІСТО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХВОЙКА ВІКЕНТІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • КОВАЛЕНКО ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЮТИЙ-ЛЮТЕНКО ІВАН МАКАРОВИЧ
  • МАЗАРАКІ
  • МЕЛЬНИКОВ ЮВЕНАЛІЙ ДМИТРОВИЧ
  • МИТНА КОМОРА
  • ПОКРОВИ БОГОРОДИЦІ ЦЕРКВА З М. РОМНИ
  • ПОЛИТИКА (ПОЛЕТИКА) ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПОЛТАВА
  • ПОШТА РЕГУЛЯРНА В УКРАЇНІ
  • ПОСУЛЛЯ
  • ПОТЕБНЯ АНДРІЙ ОПАНАСОВИЧ
  • РОМЕНСЬКА КУЛЬТУРА
  • РОМЕНСЬКА ОКРУГА
  • РОМОДАНІВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СУХОБОКОВ ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЮТЮННИК ВАСИЛЬ НИКИФОРОВИЧ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ (ВУАК)
  • ЯРМАРОК
  • ЙОФФЕ АБРАМ ФЕДОРОВИЧ
  • ЗАТИРКЕВИЧ–КАРПИНСЬКА ГАННА ПЕТРІВНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)