ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РОСЛАВЦІ

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А., Томазов В.В. РОСЛАВЦІ [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Roslavtsi_rid (останній перегляд: 15.12.2018)
РОСЛАВЦІ

РОСЛАВЦІ – козацько-старшинський, згодом – дворянський рід, що походить від почепівського міщанина Івана Р. (1-ша пол. 17 ст.). Його син – Петро Іванович (Рославченко; р. н. невід. – п. після 1677), почепівський сотник (1653–57), наказний полковник стародубський (1659–63) та полковник стародубський (1663, 1668–72, 1673–76). Брав участь у Національно-визвол. війні укр. народу 1648–58. Відзначався авантюристичним характером. Належав до кола козац. старшини, що підштовхувала гетьмана Д.Многогрішного до союзу з Московією, а коли це вдалося, очолювала заколот проти гетьмана (1672). Намагався відділити Стародубський полк від Гетьманщини і підпорядкувати його безпосередньо Москві. Інтригував проти гетьмана І.Самойловича. Але, не підтриманий полковою старшиною, сам став жертвою власної гри: позбавлений уряду, заарештований і засуджений до страти (1676), яка замінена висилкою до Сибіру, де й помер. Єдиний син Петра – Семен Петрович (р. н. невід. – п. до 1695) – чернець Самуїл, засновник Свято-Троїцького Костянського Почепівського монастиря та його перший ігумен (1678–91). На ньому старша гілка роду згасла. Не залишили нащадків і два молодші брати полковника – Овдій Іванович (Рославченко; р. н. невід. – п. 1678), почепівський сотник (1669, 1672, 1678), та Андрій Іванович (р. н. невід. – п. після 1677), почепівський сотенний писар (1654). Засновником молодшої гілки роду був третій брат Петра – Іван Іванович (р. н. невід. – п. після 1680) – мешканець почепівський і купець. Його дружина – Олена (р. н. невід. – п. до 1726) – була засновницею та першою ігуменею дівочої Шуморівської обителі. Молодший з їхніх синів – Лук'ян Іванович (р. н. невід. – п. до 1738), почепівський сотник (1696–1700, 1701–09), – мав єдину дочку Агафію (бл. 1690 – після 1725), яка стала дружиною бунчукового товариша Василя Яковича Завадовського (р. н. невід. – п. до 1751). Нащадки ж старшого із синів – Михайла Михайловича (р. н. невід. – п. після 1726), військового товариша (1704–09), – посідали уряди значкових товаришів, військових і бунчукових товаришів. Один з онуків – Василь Йосипович (бл. 1737 – р. с. невід.) – стародубський полковий осавул (1772) та обозний (1772–76), інший – Олександр Йосипович (бл. 1756 – після 1815) – надвірний радник (1804), новгород-сіверський губернський предводитель дворянства (1797), повітовий начальник Мглинського пересувного війська та в ньому полковий командир (1807–08, 1812–14). Правнук Михайла – Віктор Якович (бл. 1795 – 1848) – саратовський віце-губернатор і голова казенної палати (1829–30), саратовський (1830–31), єнісейський (1831), архангельський (1837), смоленський (1837), херсонський (1837–39, 1845–48) і таврійський (1843–45) губернатор, дійсний статський радник (1839).

Рід Р. внесений до 6-ї частини Родовідної книги Чернігівської губ., а герб – до 10-ї частини "Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи".


Література:
  1. Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии, т. 1: Полк Стародубский. К., 1888
  2. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 4. К., 1914
  3. Кривошея В.В. Українська козацька старшина, ч. 1. К., 1997.

Посилання:
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КАЗЕННА ПАЛАТА
  • МНОГОГРІШНИЙ ДЕМ'ЯН ГНАТОВИЧ
  • ОСАВУЛ
  • ПРЕДВОДИТЕЛЬ ДВОРЯНСТВА
  • САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • СОТНИК
  • СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК
  • ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ
  • ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)