ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Путро О.І. РОЗУМОВСЬКИЙ Кирило Григорович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rozumovskyj_K (останній перегляд: 19.02.2019)
РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ

РОЗУМОВСЬКИЙ Кирило Григорович (29(18).03.1728, за ін. даними, у 1724 – 15(03).01.1803) – останній гетьман України (1750 –64), граф Рос. імперії (із 1744), сенатор (із 1762), президент Петерб. АН (1745–65). Брат О.Г.Розумовського, батько О.К.Розумовського і А.Розумовського. Н. в с. Лемеші (нині село Козелецького р-ну Черніг. обл.) в сім'ї рядового козака Григорія Розума. 1742 переїхав до царського двору, де перебував під опікою свого старшого брата, фаворита рос. імп. Єлизавети Петрівни, – О.Г.Розумовського. 1743–45 здійснив освітню подорож до Німеччини, Франції та Італії. У лютому 1750 на козац. раді в Глухові був обраний гетьманом України. Вирішальне значення при цьому мала пряма вказівка царського уряду щодо його кандидатури. Як гетьман Р. намагався бути самостійним у питаннях внутр. політики. За наполяганням Р. 13 січня 1752 вийшов царський указ про заборону поширення холопства на українців. Деякий час Р. без погодження з Петербургом призначав полковників своїми універсалами. Така самостійність укр. гетьмана викликала невдоволення царського уряду і спонукала його до активного втручання в справи управління Гетьманщиною. У березні 1754 імп. Єлизавета Петрівна спец. указом заборонила гетьманові самостійно призначати полковників в укр. козац. полки, залишаючи за ним право його попередників лише добирати кандидатів на цю посаду. Царський уряд підтвердив заборону укр. гетьманам на самостійне листування з іноз. д-вами, а також відновив при гетьман. урядові інститут рос. радників-міністрів. Під особливо суворий нагляд були поставлені фінансові справи Гетьманщини. За указом 1754 гетьман повинен був надсилати до Санкт-Петербурга докладні звіти про всі прибутки та витрати, водночас були ліквідовані всі внутр. митні збори (індукта та евекта). На поч. 1756 вирішення всіх справ Гетьманщини було перенесено з Колегії закордонних справ до Правительствуючого Сенату. Останньому 1761 було підпорядковано й м. Київ, що був відірваний від Гетьманщини. Фактично цим започаткувався офіц. курс царського уряду на остаточну ліквідацію автономії Гетьманщини. Р. виношував ідею створення ун-ту в новій гетьман. резиденції – м. Батурин. Однак цей проект не вдалося реалізувати.

Р. докладав значних зусиль, спрямованих на зміцнення центр. і місц. органів держ. управління. Першим кроком у цьому напрямі стала реформа судочинства (див. Судова реформа в Гетьманщині).

Р. приділяв також увагу екон. питанням. Зокрема, намагаючись покласти край надмірному поширенню винокуріння, що почало негативно впливати на розвиток продуктивних сил, він 6 липня 1761 видав універсал, за яким займатися винокурінням дозволялося лише старшинам і козакам, які мали земельні й лісні угіддя. Водночас заборонялося мати в Гетьманщині винокурні й шинки рос. поміщикам, а також вихідцям з ін. регіонів і країн. Сприяючи лівобереж. укр. купцям, Р. домігся заборони вивозу горілки з Правобережної України до Нової Сербії і Вольностей Війська Запорозького низового, а також ліквідував на території Гетьманщини тютюнові та ін. відкупи, що обмежували регіональний ринок. 1760 гетьман пішов назустріч устремлінням правлячої старшинської верхівки, заборонивши селянам переселятися на нові місця, а також забирати при цьому своє майно без письмового дозволу володаря даної маєтності. Це прискорило процес закріпачення укр. селянства. 1763 відповідний гетьманський універсал підтвердив своїм указом царський уряд.

Започатковані Р. перетворення, як і в цілому його політ. курс на збереження державно-політ. автономії Гетьманщини, викликали різке невдоволення царського уряду, насамперед імп. Катерини II. Остання прийняла остаточне рішення про ліквідацію гетьман. влади. Як привід до рішучих дій у цьому напрямі було використано підписану на раді в Глухові наприкінці 1763 більшістю присутньої там старшини чолобитну до цариці, де містилося прохання про повернення Гетьманщині "прав, вольностей і привілеїв", а також дати дозвіл на встановлення спадкового гетьманства Розумовських. Царським маніфестом від 10 листопада 1764 і сенатським указом від 17 листопада 1764 Р. був усунутий від гетьманства, а сама посада гетьмана України була скасована. Для управління Україною за цими указами створювалася Малорос. колегія на чолі з графом П.Румянцевим (див. П.Румянцев-Задунайський). Понад 11 років Р. було заборонено навіть з'являтися в Україні. Лише 1776 йому було дозволено приїхати на Батьківщину. 1794 він назавжди переїхав в Україну у свій маєток Батурин. Останні роки життя Р. присвятив буд-ву церков і кам'яних споруд у своїх володіннях (Батурині, Баклані (нині село Почепського р-ну Брянської обл., РФ), Почепі (нині місто Брянської обл., РФ), Яготині та ін.), а також активній госп. діяльності. Побудував у Батурині палац за проектом відомого архіт. Ч.Камерона (відновлений уже в наші дні).

П. у м. Батурин, похований у трапезній місц. церкви Воскресіння Христова, побудованій на його кошти.


Література:
  1. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских, т. 1. СПб., 1880
  2. Сторінки політичної історії України і Росії ХVIII ст.: Кирило Григорович Розумовський. "Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв", 2000, № 1–2; 2001, № 3
  3. Разумовская М. Разумовские при царском дворе: Главы из истории России 1740–1815 (перевод с немецкого). СПб., 2004
  4. Путро О.І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення ХVIII ст.). К., 2008.

Посилання:
  • АВТОНОМІЯ
  • БАТУРИН
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • ЕВЕКТА
  • ГЕТЬМАН
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГЕТЬМАНСЬКІ УНІВЕРСАЛИ
  • ГЛУХІВ
  • ІНДУКТА
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КИЇВ
  • НОВА СЕРБІЯ
  • ПОМІЩИКИ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РОЗУМОВСЬКІ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ АНДРІЙ КИРИЛОВИЧ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ КИРИЛОВИЧ
  • РУМЯНЦЕВ-ЗАДУНАЙСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СУДОВА РЕФОРМА В ГЕТЬМАНЩИНІ
  • ВІДКУП
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЯГОТИН

  • Пов'язані терміни:
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • АЛЕКСАНДРОВ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • АРХІВ КОША ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
  • БАТУРИН
  • БІБЛІОТЕКИ
  • БУЛГАРІ ЄВГЕНІЙ
  • БЮШІНІ АНТОН ФРІДРІХ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧУЙКЕВИЧИ
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • ЕЖЕМЕСЯЧНЫЕ СОЧИНЕНИЯ
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГАДЯЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПІДСКАРБІЙ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПИСАР
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СУД
  • ГЕНДРИКОВ ІВАН СИМОНОВИЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА РАДА
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ХОРУНЖИЙ
  • ГЕРБ МАЛОРОСІЙСЬКОЇ НАЦІЇ
  • ГЕТЬМАНАТУ ІНСТИТУТ (1649–1764)
  • ГЕТЬМАНЩИНА ТА РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ГІЛЬДЕНШТЕДТ АНТОН ЙОГАН
  • ГЛУХІВ
  • ГЛУХІВСЬКІ РАДИ 1750, 1763
  • ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ В УКРАЇНІ В 18 – НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • КАНЦЕЛЯРІЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АРТИЛЕРІЇ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КЛАСИЦИЗМ
  • КОДИФІКАЦІЙНІ РОБОТИ В УКРАЇНІ 18–19 СТ.
  • КОЛОГРИВИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КОЗАЦЬКІ СУДИ ТА ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ У СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНИХ ОРГАНАХ ГЕТЬМАНЩИНИ
  • КОЗАЦЬКІ ВІЙСЬКА
  • КРАТКАЯ ЛЕТОПИСЬ МАЛОЙ РОССИИ С 1506 ПО 1776 ГОД, С ИЗЪЯВЛЕНИЕМ НАСТОЯЩЕГО ОБРАЗА ТАМОШНЕГО ПРАВЛЕНИЯ И С ПРИОБЩЕНИЕМ СПИСКА ПРЕЖДЕ БЫВШИХ ГЕТМАНОВ, ГЕНЕРАЛЬНЫХ СТАРШИН, ПОЛКОВНИКОВ И ИЕРАРХОВ
  • КУШЕЛЬОВ-БЕЗБОРОДЬКО ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • ЛЕКЛЕРК НІКОЛЯ-ГАБРІЕЛЬ
  • ЛОБИСЕВИЧ ОПАНАС КИРИЛОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ДРУКАРНЯ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАНЬКІВСЬКИЙ ФЕДІР (ТЕОДОР) ІВАНОВИЧ
  • МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • МАРТОС ІВАН РОМАНОВИЧ
  • МАРТОСИ
  • МОСЦІПАНОВ МАКСИМ КЛИМОВИЧ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ ІМЕНІ В.В.ТАРНОВСЬКОГО ЧЕРНІГІВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА.
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • НІЖИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • НОВА СІЧ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • НИЖЧА ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА
  • ПАСКЕВИЧІ (ПАСЬКЕВИЧИ)
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПОКАС ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПОВІТ
  • ПРАПОР ДЕРЖАВНИЙ УКРАЇНИ
  • ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ
  • ПРОХАННЯ МАЛОРОСІЙСЬКОГО ШЛЯХЕТСТВА 1764
  • РАЧИНСЬКИЙ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • РАДА КОЗАЦЬКА ЗАГАЛЬНА
  • РАНГОВІ МАЄТНОСТІ
  • РАВИЧ ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • РЄПНІН МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • РЕВІЗЬКІ КАЗКИ
  • РІЗДВА БОГОРОДИЦІ СОБОР У КОЗЕЛЬЦІ
  • РОСІЯ
  • РОЗУМОВСЬКІ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ АНДРІЙ КИРИЛОВИЧ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ КИРИЛОВИЧ
  • РУБАН ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕМИРІЧНА ВІЙНА 1756–1763
  • ШЕВЧУК ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ШВЕЙЦАРІЯ
  • СУД І РОЗПРАВА В ПРАВАХ МАЛОРОСІЙСЬКИХ, ПАМ'ЯТКА ПРАВА
  • СУДОВА РЕФОРМА В ГЕТЬМАНЩИНІ
  • СИМОНОВСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ТЕПЛОВ ГРИГОРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВАСИЛЬЧИКОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ВОЛЬТЕР
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ЯГОТИН
  • ЗАПИСКА О НЕПОРЯДКАХ В МАЛОРОССИИ
  • ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ
  • ЗГУРІВКА
  • ЖУРМАНИ
  • ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)