ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РУБРУК ГІЙОМ ДЕ

  Бібліографічне посилання: Жарких М.І. РУБРУК Гійом де [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rubruk (останній перегляд: 19.07.2019)
РУБРУК ГІЙОМ ДЕ

РУБРУК Гійом де (Guillaume de Rubrouck, р. н. і р. с. невід.) – фламандець за походженням, чернець ордену францисканців. Тривалий час жив у Франції і був наближений до короля Людовіка IХ. В 1248 супроводжував короля у 7-му хрестовому поході, котрий зазнав великої неудачі (хрестоносці були розгромлені 8 лютого 1250 єгипетськими мамлюками біля м. Ель-Мансура в Єгипті). Того ж року король і Р. прибули до м. Акра – останнього оплоту хрестоносців у Палестині. Людовік IХ, шукаючи союзників у боротьбі проти мамлюків, намагався встановити контакти з Монгольською імперією. 1252 король доручив Р. очолити посольство до великого хана. Враховуючи невдачу попереднього посоль-ства, Р. мав представлятися не послом короля, а місіонером, який проповідує християнство серед монгол. політ. еліти.

7 травня 1253 місія Р. відпливла з Константинополя. Висадившись у м. Судак, мандрівники вступили на землю, підвладну монголам. Р. відвідав ставку Сартака (сина Батия) у міжріччі Дону і Волги, потім – ставку Батия в Заволжі. Батий спрямував Р. до великого хана Мунке, у ставку якого Р. прибув 27 грудня 1253. Разом із табором Мунке він 5 квітня 1254 прибув до Каракорума (столиці Монгол. імперії), де залишався до 9 липня 1254. В Каракорумі з наказу Мунке Р. узяв участь у богословському диспуті, в якому змагалися також представники несторіан, мусульман та буддистів. Але цей диспут мало допоміг Рим. церкві – вплив несторіан при ханському дворі виявився значно більшим. Політична ж співпраця із французами, на думку Мунке, була можлива лише за умови, що франц. король визнає зверхність монгол. великого хана. На зворотному шляху 16 вересня – 16 жовтня 1254 Р. перебував у ставці Батия, а далі через Дербент прибув 15 серпня 1255 до Тріполі (нині місто в Лівані) і потім – до Акри. Тут він написав докладний звіт про свою місію у формі послання до короля.

Книга складається з 53-х розділів. Вона містить опис маршруту посольства, геогр. умов тих країн, через які проходила подорож (у т. ч. Криму і причорномор. степів), дані з економіки, політ. устрою, реліг. вірувань, звичаїв народів, серед яких побував Р. (зокрема половців). Осн. увага приділена панівному народові – монголам, яких Р. називає також татарами. Книга містить також деякі дані з географії Русі та згадки про рус. людей у Монгол. імперії. Твір Р., написаний латиною, зберігся в кількох списках і вперше був надрукований 1600. Він багато разів перевидавався в перекладах різними мовами, з яких найприступнішим є рос. переклад О.Малеїна (1911, 1957 і численні веб-передруки). Твір є цінним першоджерелом з історії і географії Євразії 13 ст.


Література:
  1. Джованни дель Плано Карпини. История Монгалов. Гильом де Рубрук. Путешествие в восточные страны. М., 1957.

Посилання:
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • ФРАНЦИСКАНЦІ
  • ХРИСТИЯНСТВО
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • МОНГОЛЬСКА ІМПЕРІЯ
  • ПОЛОВЦІ
  • СУДАК - СМТ АРК

  • Пов'язані терміни:
  • ЧУФУТ-КАЛЕ
  • ЧУМАЦТВО
  • МОНГОЛЬСКА ІМПЕРІЯ
  • САРАЙ
  • СОЛЯНИЙ ШЛЯХ
  • ТЮРКСЬКА АНТРОПОМОРФНА СКУЛЬПТУРА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)