ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

  Бібліографічне посилання: Михайловський В.М. РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ruske_voievodstvo (останній перегляд: 18.11.2018)
РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО (лат. Pallatinatus Russiae; польс. województwo Ruskie) — адм.-тер. одиниця Королівства Польського та Речі Посполитої на укр. землях 1434—1772. Утворилося на території колиш. Галицько-Волинського князівства (Галицька Русь), пд. частина якого після смерті останнього володаря Юрія Болеслава та боротьби за спадщину відійшла в 1340-ві рр. до складу Королівства Польського на правах особистого домену короля (див. Руський домен короля). Ліквідоване внаслідок 1-го поділу Речі Посполитої 1772, коли більша частина воєводства увійшла до складу Австрії (д-ви Габсбургів) на правах провінції "Королівство Ґаліції і Лодомерії" (Königreich Galizien und Lodomerien). Холмська земля залишилася у складі Речі Посполитої. За 3-м поділом Речі Посполитої 1795 Холмська земля увійшла до складу Австрії та Рос. імперії.

Статус воєводства ця територія отримала внаслідок поширення 1434 положень Єдльненьського привілею 1430 на рус. землі (разом із Зх. Поділлям — Подільським воєводством) і поширення на місц. шляхту положень коронного права, які зрівняли її в правах зі шляхтою коронних воєводств.

Р.в. межувало на зх. із Краківським, Сандомирським та Люблінським воєводствами; на пн. — із Берестейським воєводством Великого князівства Литовського; на сх. — із Волин. землею (із 1566 — Волинським воєводством) та Подільським воєводством. Пд. кордон Р.в. проходив по Карпатському хребту, який відокремлював його від Угор. королівства.

Р.в. складалося з 5-ти земель: Львівської — із центром у Львові, Галицької — із центром у Галичі, Перемишльської — із центром у Перемишлі, Холмської — із центром у Холмі (нині м. Хелм Люблінського воєводства, Польща), та Сяноцької — із центром у Сяноку (нині м. Санок Підкарпатського воєводства, Польща). Р.в. було єдиним з-поміж воєводств на укр. землях, яке поділялося на землі. Кожна із земель, у свою чергу, ділилася на повіти. Львів. земля складалася із Львівського, Жидачівського, Городоцького повітів; Галицька земля — Галицького, Теребовельського, Коломийського, Снятинського; Перемишльська — Перемишльського, Переворського, Лежайського, Самбірського; Сяноцька — Сяноцького; Холмська — Холмського, Красноставського, Ратненського та Грубешівського. У 16 ст. зникли старі замкові повіти: у Львів. землі — Глинянський, Олеський, Щирецький; у Перемишльській землі — Дрогобицький, Ярославський, Ланьцутський, Мостицький, Переворський, Жешувський (Ряшівський), Самбірський, Стрийський; у Галицькій землі — Коропецький, Снятинський.

Із впровадженням коронного (польс.) права відбувся поділ старих замкових повітів — центрів волостей — на гродові й негродові повіти. Земські повіти — центри шляхетського судочинства — загалом збігалися із землями воєводства. Окремо діяв земський суд у Переворську (нині м. Пшеворськ Підкарпатського воєводства, Польща; 1437—1477; Перемишльська земля). Зі збільшенням чисельності шляхти в 17 ст. в межах окремих земель виділилися нові земські суди: теребовельський (1648—1784), жидачівський (1557—1784).

В усіх центрах земель діяли земські суди. Гродські суди також діяли в центрах земель та в Теребовлі (1533—1783; Галицька земля), Городку (нині місто Львів. обл.; 1528—40) та Жидачеві (1649—1783; Львів. земля), Самборі (1530—37; Перемишльська земля), Красноставі (нині м. Краснистав Люблінського воєводства, Польща).

Шляхетське самоврядування. Із запровадженням регулярних сеймикових зібрань шляхта Р.в. збиралася на сеймики в центрах земель. Ген. сеймик Р.в. відбувався у Вишні (нині м. Судова Вишня). На нього з’їжджалися депутати від Львів., Перемишльської, Галицької та Сяноцької земель (холмська шляхта через геогр. положення своєї землі їхала на вальний сейм окремо). У Вишні часами проходив Ген. сеймик для Руського та Подільського воєводств.

Шляхта Р.в. обирала своїх представників на вальний сейм (послів) та депутатів (до Коронного трибуналу в Любліні та Скарбового трибуналу в Радомі). Кількість послів від земель була різною: Львівська — 2, Галицька — 6, Перемишльська — 2, Холмська — 2, Сяноцька — 2. Серед усіх воєводств Р.в. мало на вальному сеймі найбільшу кількість представників (разом із сенаторами — 23).

На Коронний трибунал від Р.в. обирали 2 послів на рік: одного — на сеймику у Вишні, а другого, по черзі, — від Галицької та Холмської землі.

Урядницька структура Р.в. була строкатою і відображала поділ на землі. На чолі урядницької піраміди був рус. воєвода. Кожна із земель мала свого каштеляна, серед яких виділявся львів. каштелян, який належав до "більших", або "кріслових", каштелянів (засідали в сенаті в кріслах); решта — перемишльський, галицький, сяноцький та холмський — були "дронжковими" каштелянами (засідали в сенаті на вузьких лавах під стінами). Загалом у сенаті від Р.в. засідало 6 світських сенаторів та 3 церковних (львів. архієпископ та катол. єпископи Перемишля і Холма).

Найповніша номенклатура земських урядників була у Львів. землі. Кожна із земель і Красноставський повіт Холмської землі мали свого підкоморія. Серед повітів Р.в. виділялися Жидачівський, Красноставський, Коломийський та Теребовельський, де існували уряди войського (більшого та меншого), ловчого, мечника, підстолія, підчашія, скарбника, хорунжого та чашника. Епізодично в Городку, Медиці (нині село Підкарпатського воєводства, Польща), Самборі та Стрию документи фіксують уряди войських.

Р.в. було однією з найбільш заселених та урбанізованих територій на укр. землях. Наприкінці 15 ст. у воєводстві налічувалося понад 1700 населених пунктів, з яких приблизно 20 % були королів. власністю. У цей час на території воєводства налічувалося 65 міст і містечок. На кінець 16 ст. в Р.в. налічувалося бл. 2800 населених пуктів, серед яких було 193 міста і містечка. Упродовж 16 ст. у воєводстві було локовано (див. Локація) 128 міст і містечок. Найбільш урбанізованими землями воєводства були Галицька та Львівська (75 і 50 міст і містечок відповідно). На момент ліквідації Р.в. на цій території налічувалося бл. 280 міст і містечок.


Література:
  1. Atłas historyczny Rzeczypospolitej polskiej: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty, dział 2: «Ziemi Ruskie». Warszawa—Wiedeń, 1899—1904
  2. Źródła dziejowe, t. 18, cz. 2: Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Warszawa, 1903
  3. Śreniowski S. Organizacja sejmiku halickiego. В кн.: Studia nad historią prawa polskiego, t. 16, zesz. 3. Lwów, 1938
  4. Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku. Lwów, 1939
  5. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka): Spisy. Wrocław, 1987
  6. Szczygiel R. Lokacje miast w Polsce XVI wieku. Lublin, 1989
  7. Urzędnicy województwa belskiego i ziemi chełmskiej XIV—XVIII wieku: Spisy. Kórnik, 1992
  8. Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV—XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993
  9. Przyboś K. Reprezentacja sejmowa ziemi przemyskiej w latach 1573—1695. В кн.: Rocznik Przemyski, t. 34. Przemyśl, 1998
  10. Вінниченко О. Сеймики та з’їзди шляхти Львівської, Перемишльської і Сяноцької земель Руського воєводства в останній чверті XVI — першій половині XVII ст. В кн.: Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка: Збірник наукових праць, вип. 3. Львів, 2000
  11. Петришин Г.П. «Карта Ф. фон Міґа» (1779—1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини. Львів, 2006
  12. Вінниченко О. Депутати Коронного трибуналу 1632—1647 рр. В кн.: Вісник Львівського університету: Серія історична, вип. 44. Львів, 2009

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧАШНИК
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • ГАБСБУРГИ
  • КАШТЕЛЯН
  • ХОРУНЖИЙ
  • КОРОЛІВСТВО ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ
  • ЛОКАЦІЯ
  • ЛОВЧИЙ
  • ЛЬВІВ
  • МЕЧНИК
  • МІСТЕЧКО
  • МІСТО
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПІДЧАШИЙ
  • ПІДКОМОРІЙ
  • ПІДСТОЛІЙ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОВІТ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСЬКИЙ ДОМЕН КОРОЛЯ
  • САМБІР
  • СЕЙМИКИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУДОВА ВИШНЯ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЙСЬКИЙ
  • ВОЛОСТЬ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЮРІЙ II, ЮРІЙ-БОЛЕСЛАВ ТРОЙДЕНОВИЧ
  • ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ
  • ЖИДАЧІВ

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АГРАРНА РЕФОРМА 16 СТ.
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • ЧЕРВОНА РУСЬ
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЕКЗЕКУЦІЙНИЙ РУХ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКА КАМПАНІЯ ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬК
  • ГУЛЕВИЧІ
  • ІМПЕРІЯ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ХОЛМ
  • ХОЛМСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ХОРСТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХИРІВ, МІСТО ЛЬВОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • КОРЕЦЬ, МІРА МІСТКОСТІ
  • КОРНЯКТ КОНСТАНТИН
  • КОРОПЕЦЬ
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО СЕВЕРИНОВИЧ
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАНЯВСЬКИЙ СКИТ
  • МИШКИ-ВАРКОВСЬКІ ТА МИШКИ-ХОЛОНЕВСЬКІ
  • НАДСЯННЯ
  • НАДВІРНА
  • ОБЕРТИНСЬКА БИТВА 1531
  • ОПРИШКИ
  • ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПІДГІРЦІ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОКОЗАЧЕННЯ
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОВІТ
  • ПРАПОР ДЕРЖАВНИЙ УКРАЇНИ
  • ПРЕТВИЧ БЕРНАРД
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОГАТИН
  • РУДКИ
  • РУСЬКЕ ГЕНЕРАЛЬНЕ СТАРОСТВО
  • РУСЬКИЙ ДОМЕН КОРОЛЯ
  • САМБІР
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРЗЬКІ КОНВЕНЦІЇ 1772–1797
  • САНОК
  • СЕЙМИКИ
  • СЕНЯВСЬКІ
  • ШАЦЬК, СМТ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОЛОТВИН, СМТ ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУДОВА ВИШНЯ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТОБУДІВНА СТРУКТУРА
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЛУМАЧ, МІСТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • ТУРКА, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИСМЕНИЦЯ, МІСТО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО РУСЬКЕ
  • ВІТОВТОВА ДОРОГА
  • ВОЄВОДА
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЛОСЬКИЙ ШЛЯХ
  • ЯБЛОНОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЯН
  • ЯРОСЛАВ МІСТО
  • ЯВОРІВ
  • ЗАМОЙСЬКА АКАДЕМІЯ
  • ЗЕМЛЯ, ЯК ТЕРМІН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)