ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РИБАКОВ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Толочко О.П. РИБАКОВ Борис Олександрович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rybakov_B (останній перегляд: 16.09.2019)
РИБАКОВ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ

РИБАКОВ Борис Олександрович (03.06(21.05).1908–27.12.2001) – археолог, історик. Дійсний член АН СРСР (1958; із 1991 – РАН). Почесний член Польс. АН (1970), Чехословац. АН (1960), АН Болгарії. Герой Соц. Праці (1978). Директор Ін-ту археології АН СРСР (1956–87). Викладав археологію та історію в Московському університеті, де був доцентом, професором, деканом істор. ф-ту та зав. кафедри. Почесний професор Ягеллонського ун-ту (Краків; 1964). Переважна спеціалізація – слов'яно-рус. та давньорус. археологія, історія Київської Русі, історія літописання 10–13 ст., язичництво слов'ян. Н. в м. Москва в заможній родині старообрядців. Його батько закінчив Моск. ун-т, писав праці з історії розколу і старообрядців, був власником магазину готового одягу, а також викладав у Старообрядницькому богословському ін-ті Рябушинського (1911–18), де пізніше був ректором. Мати закінчила вищі жін. курси В.Гер'є, викладала. Після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 родину було репресовано, а Р. віддано в дитячий будинок "Трудовая семья". Після закінчення 1924 середньої школи Р. якийсь час працював продавцем газ. "Трудовой путь". Здобувши "трудовий стаж", вступив на історико-етнологічний ф-т Моск. ун-ту, де спеціалізувався на слов'яно-руській археології під керівництвом проф. В.Городцова. Відвідував лекції М.Любавського, Ю.Готьє, С.Бахрушина. Після служби в армії (1930–31) Р. влаштувався на роботу в Архів Жовтневої революції; із 1931 працював у Держ. істор. музеї (див. Історичний музей у Москві), а з 1937 – в Ін-ті історії матеріальної к-ри (із 1957 – Ін-т археології АН СРСР). Викладацьку діяльність Р. розпочав в Академії комуніст. виховання ім. Н.Крупської та Моск. обласному пед. ін-ті; із 1939 почав викладати на кафедрі археології істор. ф-ту Моск. ун-ту (із 1939 – доцент, із 1943 – професор, 1950–52 – декан істор. ф-ту, 1952–54 – проректор, 1953–62 – зав. кафедри вітчизн. історії періоду феодалізму). 1942 захистив докторську дис., опубліковану згодом як "Ремесло Древней Руси" (М., 1948; Сталінська премія за 1949; із 1966 лауреати Сталінської премії іменувалися лауреатами Держ. премії СРСР). 1953 Р. було обрано чл.-кор., а 1958 – дійсним членом АН СРСР.

Р. сполучав заняття археологією з масштабними істор. узагальненнями, сміливими, а часом і ризикованими гіпотезами, які, однак, справили значний вплив на розвиток вітчизн. історіографії. Р. – автор понад 500 праць з археології та історії, у т. ч. 20 книжок.

На території України Р. здійснив масштабні археол. дослідження давньорус. пам'яток Чернігова, Любеча, Вітичева, Путивля, Переяславля (нині м. Переяслав-Хмельницький), Білгорода.

Лауреат Держ. премії СРСР (1949, 1952), Ленінської премії (1976).

П. у м. Москва, похований на Троєкуровському кладовищі.


Праці:
  1. Радзімічы [Працы секцыі археолёгіі Беларускай АН]. Мінск, 1932
  2. Ремесло Древней Руси. М., 1948
  3. Древности Чернигова. М., 1949
  4. Древняя Русь: Сказания. Былины. Летописи. М., 1963
  5. Первые века русской истории. М., 1964
  6. Русские датированные надписи XI–XIV веков. М., 1964
  7. Слово о полку Игореве и его современники. М., 1971
  8. Русские летописцы и автор "Слова о полку Игореве". М., 1972
  9. Русские карты Московии: XV – начало XVI века. М., 1974
  10. Геродотова Скифия: Историко-географический анализ. М., 1979
  11. Язычество древних славян. М., 1981
  12. Киевская Русь и русские княжества XII–XIII вв. М., 1982
  13. Язычество Древней Руси. М., 1988
  14. Петр Бориславич: Поиск автора "Слова о полку Игореве". М., 1991
  15. Стригольники: Русские гуманисты XIV столетия. М., 1993.

Посилання:
  • БІЛГОРОД
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГОТЬЄ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ У МОСКВІ
  • КРАКІВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЮБАВСЬКИЙ МАТВІЙ КУЗЬМИЧ
  • ЛЮБЕЧ
  • МОСКОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • МОСКВА
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПУТИВЛЬ
  • ЯЗИЧНИЦТВО
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • ДАВНЬОРУСЬКОЇ НАРОДНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ
  • ДАВНЬОРУСЬКА ЕТНОКУЛЬТУРНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ЕПІГРАФІКА
  • ЕТНОГЕНЕЗ
  • ГЕРМОНАССА
  • ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
  • ХОЗАРСЬКІ МІФИ
  • КЛІОМЕТРІЯ, КЛІОМЕТРИКА
  • КУЗЬМА КИЯНИН
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ЛЕНІНСЬКІ ПРЕМІЇ ТА ПРЕМІЇ ІМЕНІ ЛЕНІНА
  • ЛЮБЕЦЬКИЙ ЗАМОК
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • МОІСЕЙ ВИДУБИЦЬКИЙ
  • МОКОШ
  • МИХАЙЛІВСЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ
  • НИКОНІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ПЕТРО БОРИСЛАВИЧ
  • РОД
  • РУСЬКИЙ КАГАНАТ
  • СКІФСЬКИЙ МІФ
  • СМЕРДИ
  • СТАЛІНСЬКІ ПРЕМІЇ, ПРЕМІЇ ІМЕНІ СТАЛІНА
  • ТМУТОРОКАНЬ
  • ТМУТОРОКАНСЬКИЙ КАМІНЬ
  • ТОРЧЕСЬК
  • ТРИПІЛЬСЬКИЙ МІФ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЛХВИ
  • ВЩИЖ
  • ВСЕВОЛОД СВЯТОСЛАВИЧ
  • ЯЗИЧНИЦТВО
  • ЗАМКОВА ГОРА
  • ЗБРУЦЬКИЙ ІДОЛ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)