ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РИХЛІВСЬКИЙ ПУСТИННО-МИКІЛЬСЬКИЙ МОНАСТИР

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. РИХЛІВСЬКИЙ ПУСТИННО-МИКІЛЬСЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rykhlivskyj_monastyr (останній перегляд: 17.02.2019)
РИХЛІВСЬКИЙ ПУСТИННО-МИКІЛЬСЬКИЙ МОНАСТИР

РИХЛІВСЬКИЙ ПУСТИННО-МИКІЛЬСЬКИЙ МОНАСТИР – правосл. чол. монастир, розташов. у лісовому Рихлівському урочищі біля смт Понорниця Коропського р-ну Черніг. обл. Згідно з переказом 1620 тут було знайдено чудотворну ікону св. Миколая, яка стала гол. реліквією майбутнього монастиря. Тут з'явилися ченці-відлюдники, які жили в печерах, а в серед. 17 ст. (за ін. даними, 1666 з ініціативи черніг. полк. В.Многогрішного, брата гетьмана) виник і сам монастир. Його розквіт припав на часи ігуменства ієромонаха Луки (Григоровича; 1680–85), який підтримував тісні контакти з гетьманом І.Самойловичем, охочекомонним полк. І.Новицьким, лубенським полк. М.Ілляшенком. Він активно розбудовував монастир, дбав про підвищення його ролі як культ. та освіт. центру, збільшення монастирської б-ки. У монастирі бували також гетьман І.Мазепа, черніг. полковники Г.Самойлович, Л.Полуботок, П.Полуботок та ін. 1749 освячено церкву Святого Федора Стратилата (перебудована 1817). Після пожежі (1754) монастир відновлено коштом поміщиків Ф.Каченовського та П.Чижевського. 1757 засновано невелику Свято-Микільську церкву, 1754–60 – трьохпрестольний п'ятибанний Свято-Микільський собор, у вівтарі якого зберігалася цінна пам'ятка мист-ва – срібна дарохранительниця (1749), яка зображувала воскресіння Ісуса Христа. 1767 збудовано дзвіницю з надбрамною церквою Святого Іоанна Предтечі. На території монастиря існували печери з каплицею при вході. 1749 до монастиря було приписано Сосницьку Рувимську пустинь. Щорічно 2 жовтня за ст. ст. відбувалося урочисте перенесення чудотворної ікони св. Миколая до близького м. Кролевець на 20 днів. При монастирі існувала школа-інтернат для хлопчиків-сиріт. Із Рихлівською обителлю пов'язані початки діяльності св. Лаврентія Чернігівського (Проскури; 1868–1950). У роки рад. влади монастир було закрито (1930-ті рр.), а потім зруйновано. Збереглися келії, залишки муру та ін. споруд. Нині монастир відбудовується.


Література:
  1. Булгаков С.В. Настольная книга священно-церковно-служителя, т. 2. М., 1993
  2. Духовні святині Чернігівщини. К., 2001
  3. Русские святые ХХ века. Полтава, 2001
  4. Мицик Ю. З документації Свято-Микільського Рихлівського монастиря ХVII ст. (листи ігумена Луки). "Сіверянський літопис", 2004, № 1.

Посилання:
  • КРОЛЕВЕЦЬ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ПОЛУБОТОК ПАВЛО ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЗАБІЛА ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)