ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РИНОК, АНСАМБЛЬ ПЛОЩІ У ЛЬВОВІ

  Бібліографічне посилання: Мельник І.В. РИНОК, ансамбль площі у Львові [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rynok (останній перегляд: 16.12.2017)
РИНОК, АНСАМБЛЬ ПЛОЩІ У ЛЬВОВІ

РИНОК, ансамбль площі у Львові – комплексна пам'ятка історії та арх-ри 14–20 ст., яка входить у складі центр. частини старого Львова до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Назва походить від нім. Ring (коло). Площа Р. – це майже квадрат розміром 142х129 м. Його утворюють 44 кам'яниці з ратушею посередині. Від кутів Р. розходяться 8 колись головних міських вулиць.

Питання, коли було розплановано Середмістя з Р., є дискусійним. Традиційно вважається, що це сталося після завоювання Львова польс. королем Казимиром III Великим (1349). За ін. версією, Середмістя заклав кн. Лев Данилович бл. 1270. Найстарішою була пн. сторона Р., яка служила базою для розпланування площі та всього міста на основі середньовічних мір довжини: шнура (43,2 м), прута (4,32 м), ліктя (0,576 м). Ширина ділянок становила 2 прути (що давало можливість будувати кам'яниці з фасадом у 3 вікна), а довжина – 1 шнур.

До 1940 на Р. був базар; на площі також відбувалися мітинги (1890 вперше в Україні відзначено 1 Травня), святкування і публічні страти (16 червня 1578 страчено І.Підкову).

Усі кам'яниці Р. є пам'ятками арх-ри, хоча дійшли до нашого часу із ґрунтовними перебудовами 18–21 ст. Серед архітекторів, які створювали і реставрували ансамбль площі Р.: П.Барбон, Б.Віктор, Я. де Вітте, Д.Гібо, Л.Дюркович, П.Красовський, Ф.Кульчицький, М.Лужецький, Б.Меретин, І.Могитич, Х.Мурадович, В.Нагірний, Я.Пйотровський, Я.Покорович, П.Полейовський, Павло Римлянин, М.Урбанік, П.Щасливий.

Найціннішою є сх. сторона Р., де збереглися пам'ятки Ренесансу та бароко: палац Бандінеллі, який 1629 організував тут пошту (№ 2); т. зв. Чорна кам'яниця, побудована в ренесансному стилі 1588–89 (№ 4); палац К.Корнякта, а потім польс. короля Яна III Собеського, з аркадним ренесансним подвір'ям (№ 6; нині Львівський історичний музей); палац римо-катол. архієпископів (збудований 1630), в якому помер польс. король Міхал-Корибут Вишневецький (№ 9); палац князів Любомирських (збудований у 1760-х рр.), де з 1772 жив перший австрійс. губернатор Галичини граф Й.-Б. фон Перген, 1895–1939 містилися Львівське товариство "Просвіта", редакція газ. "Діло" та книгарня Наукового товариства імені Шевченка. 30 червня 1941 тут було проголошено відновлення Укр. державності та створення уряду Я.Стецька (№ 10; нині розміщено експозицію фондів Львів. музею етнографії і художнього промислу).

З ін. кам'яниць Р. варто відзначити: будинок консула А.Массарі (збудований 1589, зберігся портал із гербом Венеції; № 14); палац Гуттетерів (перебудований у 18 ст.; № 18); будинок Шольц-Вольфовичів (у кутовій ніші – скульптурна композиція "Хрещення Ісуса Христа Іваном Предтечею" кінця 16 ст.; № 23); будинок, де 1707 була резиденція рос. царя Петра I (№ 24; нині Львів. істор. музей); палац коменданта Ф.Коритовського (збудований у стилі класицизму в 1768, 1803 тут відкрилася перша львів. цукерня Д.Андреолі; № 29); будинок із химерними лев'ячими масками на фасаді (збудований 1778–81, із 1895 належав укр. кооп. об'єднанню "Народна торгівля"; № 36).

Посеред Р. стоїть ратуша – символ міськ. самоврядування та осідок міської ради. Попередню ренесансну ратушу прикрашала вежа із дзигарем (годинником), яка завалилася влітку 1826. Новий будинок ратуші зведено в стилі класицизму 1827–35 за проектом Ю.Маркля, Ф.Трешера, А.Вондрашки та реконструйовано після пожежі 1848. 1 листопада 1918 С.Паньківський підняв на вежі ратуші синьо-жовтий прапор Західноукраїнської Народної Республіки. 3 квітня 1990 над ратушею було піднято синьо-жовтий прапор згідно з ухвалою Львів. міської ради першого демократ. скликання. Перед входом стоять дві скульптури левів із гербом міста авторства Є.Дзиндри.

При кутах ратуші розташов. 4 фонтани зі скульптурами антич. богів Нептуна, Амфітрити, Адоніса і Діани, виготовлені Г.Вітвером 1811–14.

Р. – унікальний для України збережений ансамбль середньовічної міської площі.


Література:
  1. Jaworski F. Ratusz lwowski. Lwów, 1907
  2. Вуйцик В.С. Львівський державний історико-архітектурний заповідник. Львів, 1991
  3. Могитич Р. Планувальна структура львівського Середмістя і проблеми його датування. "ЗНТШ" (Львів), 1994, т. 227
  4. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. К., 2000
  5. Архітектура Львова: Час і стилі ХIII–ХХI ст. Львів, 2008
  6. Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. Львів, 2008.

Посилання:
  • БАРОКО
  • ДІЛО
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • КЛАСИЦИЗМ
  • КОРНЯКТ КОНСТАНТИН
  • ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ
  • ЛІКОТЬ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ
  • ЛЮБОМИРСЬКІ (LUBOMIRSCY)
  • МІХАЛ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ, МІХАЛ-ТОМАШ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПІДКОВА ІВАН
  • РАТУША
  • СТЕЦЬКО ЯРОСЛАВ СЕМЕНОВИЧ
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЬВІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1848
  • МОНЕТНИЙ ДВІР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)