ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РЖЕПЕЦЬКИЙ АНТОН КАРЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Небрат В.В. РЖЕПЕЦЬКИЙ Антон Карлович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Rzhepetskyj_A (останній перегляд: 21.02.2019)
РЖЕПЕЦЬКИЙ АНТОН КАРЛОВИЧ

РЖЕПЕЦЬКИЙ Антон Карлович (н. між 16.01. і 06.03.1868–06.12. 1932) – громад. і держ. діяч, міністр фінансів уряду Української Держави П.Скоропадського. Н. в м. Київ. Походив із київ. шляхти, очолював Землеробний синдикат, Т-во взаємного кредиту, був радником Київ. міської думи, очолював виборчу комісію для обрання до Держ. думи Рос. імперії. Під час Першої світової війни був головою Тетянинського к-ту, що опікувався біженцями. Член Конституційно-демократичної партії.

20 травня 1918 увійшов до складу уряду, сформованого Ф.Лизогубом, яким було проголошено курс на капіталізацію економіки та гарантування підприємцям приватної власності. Першим кроком на шляху створення дієздатного фінансового відомства та структури держ. податкової служби було сформування мін-ва фінансів, яке очолив Р. За характеристиками сучасників, Р. був укр. федералістом за переконаннями, при тому людиною справи, який у роботі понад усе ставив фахові навички та практичний результат діяльності в ім'я самостійної державної України незалежно від власних політ. міркувань, чим заслужив авторитет і повагу співробітників уряду та мін-ва. В уряді Ф.Лизогуба Р. відстоював фінансову незалежність України, активно захищав її екон. інтереси під час переговорів із представниками нім. уряду, відстоював права України на Крим.

Очолюване Р. мін-во фінансів Укр. Д-ви, відповідно до усталених на той час орг. схем держ. і міністерських інституцій, було сформоване у складі департаментів митних зборів, посередніх податків, простих податків та ін. відділів. Департамент митних зборів приступив до створення мережі митних пунктів та організації охорони держ. кордону країни. За розпорядженням Р. було відновлено митні установи на кордоні з Австро-Угорщиною, закладено нові митно-прикордонні пункти на кордоні з Бессарабією та Росією. Було запроваджено пропуск товарів через україно-рос. кордон на підставі заг. митного тарифу. Під безпосереднім патронатом Р. формувався корпус кордонної охорони для боротьби з контрабандою. На кінець вересня 1918, незважаючи на фінансові та орг. труднощі, мережу митних установ було запроваджено майже по всіх пропускних пунктах уздовж кордону Укр. Д-ви.

Р. очолив роботу з відновлення банк. системи та нормального функціонування кредиту як основи торгівлі, пром-сті та сільс. госп-ва. Важливим кроком у цьому напрямі стало відновлення в серпні 1918 діяльності Укр. держ. банку (який був заснований ще Українською Центральною Радою шляхом перейменування київської контори імперського Держ. банку).

Під кер-вом Р. вперше в Україні було укладено держ. бюджет. Цьому сприяло налагодження роботи податкової служби в комплексі зі стабілізацією фінансово-госп. життя. Хоча після падіння гетьманату і встановлення Директорії Української Народної Республіки розпис держ. видатків і доходів, укладений бюджетною комісією і затверджений новою владою, залишився тільки на папері, Р. було започатковано створення основ укр. фінансово-екон. самоврядування. Він був одним із небагатьох міністрів, які після урядової кризи 18 жовтня 1918 знову увійшли до новосформованого коаліційного кабінету, щоб продовжити державотворчу діяльність. Задекларовані УЦР у вересні 1917, коли ген. секретарем фінансів був М.Туган-Барановський, наміри щодо децентралізації загальнодерж. фінансів і створення укр. бюджету, Держ. банку та власної грошової системи отримали практичне втілення в діяльності мін-ва фінансів під кер-вом Р.

Після встановлення влади Директорії УНР Р., разом з ін. членами уряду гетьмана П.Скоропадського, у грудні 1918 було заарештовано й ув'язнено в Лук'янівській тюрмі. При відступі Директорії УНР під натиском більшовицьких військ до Вінниці туди ж було вивезено і в'язнів. На вимогу урядів країн Антанти, зокрема Франції, Р., разом із ін. політ. діячами, було переправлено до Одеси і передано представникам Антанти. Був звільнений, емігрував до Німеччини.


Література:
  1. Неманов Л.М. Финансовая политика Украины (7 ноября 1917 – 4 февраля 1919). К., 1919; Могилянский Н.М. Трагедия Украины (из пережитого в Киеве в 1918 г.). В кн.: Революция на Украине (по мемуарам белых). М.–Л., 1930 [репринтное воспроизведение издания 1930 г. – К., 1990]
  2. Гловінський Є. Фінанси України в роках 1917–1920. В кн.: Гловінський Є. Фінанси УССР. Варшава, 1938
  3. Мартос Б. Українська валюта 1917–1920 років. "Літопис Червоної Калини", 1991, № 6; 1992, № 1–3
  4. Скоропадський П. Спогади (кінець 1917 – грудень 1918). К.–Філадельфія, 1995
  5. Дорошенко Д. Історія України: 1917–1923 рр., т. 2. К., 2002
  6. Гай-Нижник П. Фінансова політика уряду Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.). К., 2004
  7. Його ж. А.К. Ржепецький – міністр фінансів Української Держави за гетьманату 1918 року. "Фінанси України", 2008, № 3.

Посилання:
  • АНТАНТА
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БЕССАРАБІЯ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • КИЇВ
  • ЛИЗОГУБ ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • ОДЕСА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ВІННИЦЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)