ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

САВИЧ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. САВИЧ Олександр Антонович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Savych_O (останній перегляд: 23.02.2019)
САВИЧ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ

САВИЧ Олександр Антонович (01.03.1890—21.10.1957) — історик. Професор (1926), д-р істор. н. (1935). Н. в с. Переволока Гродненської губ. (нині Слонімського р-ну Гродненської обл., Білорусь) у сім’ї вчителя. 1917 закінчив історико-філологічний ф-т Моск. ун-ту. 1917—20 працював у Саратовському ун-ті над магістерською дис. на тему: "Западнорусские школы в ХVI—ХVIII вв." З 1921 по 1924 — доцент кафедри рос. історії Мінського ун-ту. 1924—30 — доцент, професор Пермського ун-ту, 1931—32 — професор, зав. кафедри історії народів СРСР Пермського індустріально-пед. ін-ту. 1932 був звинувачений у недотриманні "марксистсько-ленінської методології" у своїх лекційних курсах. Переведений на роботу в Ярославський пед. ун-т. Один із засновників Пермського етногр. т-ва, започаткував дослідження із краєзнавства Уралу. Працював в Історичному музеї в Москві, Ін-ті історії АН СРСР, Моск. держ. заочному пед. ін-ті.

Досліджував культ. та реліг. життя в Україні та Білорусі 16—18 ст., історію російсько-польс. відносин поч. 17 ст., походи Лжедмитрія I, соціальні рухи 17 ст., проблеми джерелознавства та краєзнавства. Брав участь у дискусії з відомим ученим М.Покровським, спростовував із "класових позицій" деякі положення вченого щодо питань російсько-польс. відносин поч. 17 ст. Зокрема, твердження М.Покровського, що Лжедмитрій I був знаряддям інтриг проти рос. царя Бориса Годунова з боку Романових, а похід польс. війська на Москву — наслідок інтриги оточення рос. царя Василія Шуйського та оборонного і наступального союзу Москви і швед. короля Карла IХ, з яким Польща перебувала у стані війни. Вважав, що польс. король Сигізмунд III Ваза та його близьке оточення в ході цих операцій прагнули зміцнити позиції Речі Посполитої, приєднати Чернігово-Сіверські землі, підкреслював активну участь нар. мас у подіях, пов’язаних із міжцарюванням у Росії.

Листувався з відомим ученим К.Харламповичем, який рецензував його праці, присвячені історії шкільної освіти в Білорусі та Україні 16—18 ст., вказував на дещо спрощене трактування вченим причин укладання Берестейської церковної унії 1596 лише як прагнення правосл. ієрархів здобути місця в польс. сенаті. У листі до М.Грушевського (1 грудня 1927) К.Харлампович рекомендував видати працю С. "Нариси з історії культурних рухів на Вкраїні та Білорусі в ХVI—ХVIII ст." й повідомляв, що автор цінує зауваження М.Грушевського і виконає їх. Праця була видана в Києві 1929. С. мав намір продовжити співпрацю з ВУАН, досліджувати історію польсько-моск. взаємин, укр. і білорус. монастирів періоду Берестейської унії. У грудні 1929 звернувся з проханням до ВУАН дозволити попрацювати в Києві 3—4 місяці під кер-вом М.Грушевського. Науково-дослідна кафедра історії України при ВУАН прийняла рішення запросити С. 1941 в Києві була видана ще одна праця С. — "Розгром польської інтервенції на початку ХVII ст. в Росії". 1940 разом з О.Оглоблиним і В.Пічетою виступав офіц. опонентом докторської дис. Н.Полонської-Василенко, яку вона захищала за сукупністю праць в Ін-ті історії АН СРСР.

П. у м. Москва.


Праці:
  1. Прошлое Урала: Исторические очерки. Пермь, 1925
  2. Нариси історії культурних рухів на Вкраїні та Білорусі в ХVI—ХVII ст. К., 1929
  3. Очерки истории крестьянских волнений на Урале ХVII—ХIХ вв. М., 1931
  4. Польская интервенция начала ХVII в. в оценке М.Н. Покровского. В кн.: Против исторической концепции М.Н. Покровского: Сборник статей, ч. 1. М.—Л., 1939
  5. Розгром польської інтервенції на початку ХVII ст. в Росії. К., 1941
Література:
  1. Профессора Пермского университета. Пермь, 1991
  2. Верба І.В. Н.Д. Полонська-Василенко: Сторінки життєвого та творчого шляху. «УІЖ», 1993, № 7—8
  3. Шилов А.В. «Деятельный и компетентный историк»: А.А. Савич в Перми. В кн.: Страницы прошлого: Избранные материалы Смышляевских чтений в Перми. Пермь, 1995
  4. Юркова О.В. Діяльність науково-дослідної кафедри історії України М.С. Грушевського (1924—1930 рр.). К., 1999
  5. Чернобаев А.А. История России: Кто есть кто в изучении отечественной историографии: Биобиблиографический словарь. Саратов, 2000

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ У МОСКВІ
  • ХАРЛАМПОВИЧ КОСТЯНТИН ВАСИЛЬОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛЖЕДМИТРІЙ I
  • МОСКВА
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У КИЄВІ ПРИ ВУАН
  • ОГЛОБЛИН ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ПІЧЕТА ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ПОКРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ ДМИТРІВНА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОМАНОВИ
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА

  • Пов'язані терміни:
  • НАУКОВІ ЗАПИСКИ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ ТА АРХЕОЛОГІЇ АН УРСР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)