ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЩОГОЛЕВ СЕРГІЙ НИКИФОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Любченко В.Б. ЩОГОЛЕВ Сергій Никифорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Schoholiev_S (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЩОГОЛЕВ СЕРГІЙ НИКИФОРОВИЧ

ЩОГОЛЄВ Сергій Никифорович (імовірно, 1862 — 22.05.1919) — лікар за фахом, громад. діяч, публіцист, член "Клуба русских националистов города Киева" (із березня 1917 — "Киевский клуб прогрессивных русских националистов"). Із 1908 — чиновник з особливих доручень при київ. губернаторові та завідувач діловодства Київ. губернського у справах про т-ва присутствія. Із 1909 по 1917 був також членом Київ. тимчасового к-ту у справах друку, в якому відповідав за цензуру укр. книжок. У грудні 1909 підготував доповідну записку "О польских и малорусских просветительных обществах с 7 уставами". Відвезена київ. губернатором О.Гірсом у Санкт-Петербург, записка Щ. стала підставою для появи Столипінського циркуляра 20 січня 1910, спрямованого проти "інородчеських" культурно-просвітніх т-в. На підставі доповідної записки Щ. від 1 квітня 1910, в якій було проаналізовано 12 видань Київського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, це т-во було закрите рішенням місц. адміністрації від 8 квітня 1910 як таке, що становить "загрозу громадському спокою та безпеці". 1912 Щ. підготував для "Киевлянина" цикл статей під заголовком "Южнорусский сепаратизм" та видав велике дослідження "Украинское движение как современный этап южнорусского сепаратизма", в якому з позицій малорусизму та рос. націоналізму звів укр. рух до триєдиного сепаратизму: культ., екон. та політичного, інспірованого ззовні й здійснюваного "зрадниками"-українофілами, які є "инородствующими русскими же людьми". Скорочений авторський варіант цієї праці Щ. під назвою "Современное украинство: его происхождение, рост и задачи" побачив світ двома виданнями 1913 та 1914 (наклад 1-го вид. становив більше 5 тис. прим.) і привернув до себе увагу громадськості та урядовців. В укр. колах праця Щ. була кваліфікована як "підручник для жандармів". У березні—квітні 1914 він опублікував у "Киевлянине" в 7-ми частинах нове дослідження "Украинство под польской опекой". З осені 1914 до кінця 1917 Щ. — старший лікар шпиталю № 5 Союзу міст (див. Союз міст). 1918 листувався з В.Науменком і навіть жертвував кошти для відродженого останнім Т-ва грамотності. У більшовицькому Києві Щ. із березня 1919 працював у системі нар. комісаріату охорони здоров’я УСРР, але був заарештований як колиш. член "Клуба русских националистов города Киева" і розстріляний.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Чикаленко Є. Щоденник (1907—1917). Львів, 1931
  2. Петлюра С. «Скорочене» викривання українства паном Щоголевим. В кн.: Петлюра С. Статті. К., 1993

Посилання:
  • КИЕВЛЯНИН
  • КИЕВСКИЙ КЛУБ ПРОГРЕССИВНЫХ РУССКИХ НАЦИОНАЛИСТОВ
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • НАЦІОНАЛІЗМ
  • НАУМЕНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОЮЗ МІСТ - ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
  • СТОЛИПИНСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР

  • Пов'язані терміни:
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • СТОЛИПИНСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)