ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЩОРС МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Щусь О.Й. ЩОРС Микола Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Schors_M (останній перегляд: 21.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЩОРС МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ЩОРС Микола Олександрович (06.06(25.05).1895—30.08.1919) — рад. військ. діяч. Н. в м. Сновськ (нині м. Щорс Черніг. обл.) в сім’ї залізничника-машиніста. Навч. в Київ. військово-фельдшерській школі, закінчив Віленське військ. уч-ще (Полтава, 1916). Учасник Першої світової війни, підпоручик. На поч. 1918 організував у м. Сновськ червоногвард. загін. Очолив з’єднаний загін Новозибківського пов., який у складі 1-ї революц. армії воював з нім. окупантами. Із травня 1918 займався формуванням загонів з українців у Самарській і Симбірській губерніях. У вересні 1918 — командир Богунського полку, сформованого з партизан. загонів на залізничній ст. Унеча (нині місто Брянської обл., РФ). У жовтні 1918 очолив 2-гу бригаду 1-ї Укр. рад. д-зії. У лютому 1919 — комендант м. Київ. Із березня 1919 — нач. 1-ї Укр. рад. д-зії (спочатку — у складі Групи військ Київ. напрямку, згодом — 1-ї Укр. рад. армії), із серпня 1919 — 44-ї стрілец. д-зії 12-ї армії Зх. фронту. Не погоджувався з передислокацією укр. рад. частин після розформування Українського фронту на інші фронти.

Загинув при загадкових обставинах на позиціях одного з підрозділів д-зії біля с. Білошиці (нині с. Щорсівка Коростенського р-ну Житомир. обл.) під час відвідань представників військ. інспекції 12-ї армії. Похований у м. Самара (нині місто в РФ).

У 2-й пол. 1930-х рр. парт. ідеологи СРСР ініціювали культ Щ. як "українського Чапаєва". На замовлення Й.Сталіна О.Довженко створив худож. фільм "Щорс" (1939). Тоді ж з’явилися роман С.Скляренка, повість Д.Петровського, опери С.Жданова, В.Йориша, Б.Лятошинського (1936—37), пісні, вірші, оповідання. У різних місцях постали пам’ятники, були відкриті меморіальні дошки, іменем Щ. названі населені пункти. По війні ці процеси набули нового звучання. 1954 в Києві на бульварі Т.Шевченка встановлено найбільший пам’ятник Щ. (скульптори В.Бородай, М.Лисенко, М.Суходолов).

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Герасимов Є. Микола Щорс. К., 1955
  2. Васильчиков В.С. Начдив Щорс (боевой путь). М., 1957
  3. Ісакович В.М. Микола Щорс. К., 1957
  4. Українська РСР в період громадянської війни: 1917—1920 рр., т. 2. К., 1968
  5. Карпенко В.В. Щорс: Серия «Жизнь замечательных людей». М., 1974
  6. Гражданская война в СССР, т. 1—2. М., 1980—86
  7. Малий словник історії України. К., 1997
  8. Мікушев В., Ребкало В. Микола Щорс: таємниця загибелі. «З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—КГБ», 2003, вип. 1 (20)

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БОРОДАЙ ВАСИЛЬ ЗАХАРОВИЧ
  • ДОВЖЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛЯТОШИНСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОЛТАВА
  • СКЛЯРЕНКО СЕМЕН ДМИТРОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ (1919)

  • Пов'язані терміни:
  • ДУБОВИЙ ІВАН НАУМОВИЧ
  • КОРОСТЕНЬ, ІСКОРОСТЕНЬ
  • ЛЮБАР
  • ПОЛК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)