ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЩИРЕЦЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.

  Бібліографічне посилання: Данилюк Ю.З., Вортман Д.Я. ЩИРЕЦЬ, смт Львівської обл. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Schyrets_smt (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЩИРЕЦЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.

ЩИРЕЦЬ — с-ще міськ. типу Пустомитівського р-ну Львівської області. Розташов. на правому березі р. Щирець (прит. Дністра). Населення 5,7 тис. осіб (2011).

Поселення відоме з 2-ї пол. 14 ст. З ініціативи ген. рус. старости Яна Тарновського 1397 відбулася локація міста, яке того ж року отримало магдебурзьке право. Із 2-ї пол. 17 ст. — центр староства (перша люстрація —1765). Із 1-ї пол. 17 ст. відомо про ремісничі цехи. Щ. не раз зазнавав спустошень від татар. нападів (1516, 1620, 1626, 1629, 1648). Із 18 ст. відомий видобутком гіпсу. Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772; див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Щ. відійшов до володінь австрійс. Габсбургів (від 1867 — Австро-Угорщина). 1781—87 біля Щ. німці-колоністи заснували кілька поселень. 1828 Щ. із передмістями купив у д-ви барон А.Кріксгабер, спадкоємці якого володіли містом до кінця 19 ст. 1873 через Щ. прокладено залізницю ЛьвівСтрий. На поч. 20 ст. в місті (без передмість) було більше 1,5 тис. мешканців, із них 3/4 — євреї.

У вересні 1914 — червні 1915 окупований рос. військами. Після розпаду Австро-Угорщини (листопад 1918) — у складі Західноукраїнської Народної Республіки. 17 травня 1919 захоплений польс. військами. До вересня 1939 належав Польщі. У цей час утратив міські права. Із вересня 1939 — у СРСР. 1939—59 — райцентр. 1940 отримав статус с-ща міськ. типу.

Окупований гітлерівцями із 30 червня 1941 до 29 липня 1944, входив до складу Генеральної губернії. Під час окупації була знищена єврейс. громада.

У повоєнний час у Щ. розвивалися вир-во буд. матеріалів та харчова пром-сть.

У Щ. народилися Й.Курилас, Г.Мацейко.

Пам’ятки арх-ри: костьол Святого Станіслава (1553), Троїцька церква (16 ст.) із дзвіницею (18 ст.).

Веб-сайт, присвячений с-щу: http://www.schyrec.com.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 11. Warszawa, 1890
  2. ІМіС УРСР: Львівська область. К., 1968
  3. Памятники истории и культуры Украинской ССР. К., 1987

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ГАБСБУРГИ
  • КУРИЛАС Й.
  • ЛОКАЦІЯ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛЮСТРАЦІЯ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАЦЕЙКО ГРИГОРІЙ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАРОСТВО
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЦЕХИ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • КОЖАН ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МАЦЕЙКО ГРИГОРІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)