ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СЕРБИНИ ПРІЗВИЩЕ

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. СЕРБИНИ прізвище [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Serbyny (останній перегляд: 20.02.2019)
СЕРБИНИ ПРІЗВИЩЕ

СЕРБИНИ — популярне прізвище серед козаків, котрим нерідко називали вихідців із Балкан; прізвище кількох визначних козац. діячів доби Руїни, очевидно не споріднених між собою: 1) Сербин (Рац) Ференц, українець, уродженець Умані, служив до Національно-визвольної війни 1648—58 у складі коронних військ М.Калиновського. Після Батозької битви 1652 перейшов на бік Б.Хмельницького, очевидно, брав участь в обороні Ума- ні 1653—55, Охматівській битві 1655. Став сотником, а потім — полковником у поході корпусу наказного гетьмана А.Ждановича на Польщу, зокрема, в червні 1657 разом з І.Богуном стояв у Варшаві. Відмовився відступати в Україну з А.Ждановичем і разом зі шведами тримав оборону у Варшаві. Після вимушеного виходу з Варшави відступав в Україну і поліг у бою проти польс. військ під Равою-Руською, імовірно у серпні 1657;

2) Сербин Іван Юрійович (п. 1665) — серб значного походження з м. Нові-Пазар (нині в Сербії), племінник сербського митрополита Гавриїла, брацлавський полковник 1657—58, 1663—65. 1653 приїхав із Сербії як досвідчений офіцер, став на службу до укр. армії Б.Хмельницького, брав участь у боях проти польс. військ, за що Б.Хмельницький призначив його брацлавським полковником. Був прихильником гетьмана І.Виговського, який у січні 1658 послав його та І.Богуна на придушення виступу полтав. полк. М.Пушкаря, але вони зазнали поразки під Полтавою (за ін. даними, під Голтвою; нині с. Говтва Козельщинського р-ну Полтав. обл.) на початку лютого 1658. Пізніше брав участь в успішному поході на Полтаву проти М.Пушкаря. Після чигиринської ради (30 (20) липня 1658) І.Виговський відправив його на чолі Брацлавського полку у складі корпусу своїх військ, котрі мали вибити моск. гарнізон з Києва (серпень 1658), але безуспішно. Після 28 (18) вересня 1658 Сербин разом з ін. полковниками (Данило, Костянтин і Василь Виговські) брав участь у битві під Васильковим, де потрапив у рос. полон з овруцьким полк. В.Виговським. У листопаді 1658 був засланий углиб Моск. держави, але 1660 звільнений. Знову став брацлавським полковником, брав участь у повстанні проти Речі Посполитої і гетьмана П.Тетері, мусив відступати з боями із Брацлава до Умані, де оголосив себе прихильником І.Брюховецького. У січні 1665 вибив поляків з Бабанів (нині с. Старі Бабани), Цимерманівки (нині с. Іванівка; обидва Уманського р-ну Черкас. обл.) й Кисляка (нині село Гайсинського р-ну Він. обл.), привернув на свій бік Тарговицю (нині с. Торговиця Новоархангельського р-ну Кіровогр. обл.), потім знову тримав оборону Умані, а в лютому 1665 здійснив тими ж місцями ефективніший похід. Поліг у ході тяжкої оборони Умані в березні—квітні 1665 (приблизно в середині квітня). Після його загибелі оборону Умані очолив новий брацлавський полк. В.Дрозденко;

3) Сербин Іван Федорович — лубенський полковник 1671 і з 1672 до серпня 1676, зять І.Сірка. Брав участь у поході гетьмана І.Самойловича у Правобережну Україну 1674, поході на Чигирин проти П.Дорошенка в березні 1676;

4) Сербин Войца (Вуїч) — наказний переяславський полковник 1674, переяслав. полковник 1675—76 і 1679—83, генеральний осавул (липень 1687 — 1688). Брав участь у походах І.Самойловича проти П.Дорошенка у Правобережну Україну. Особистий ворог І.Самойловича, чинив інтриги і проти І.Мазепи, за що був арештований і відісланий до Москви, звідки його після слідства відправили "за караулом" до Севська (нині місто Брянської обл., РФ). Подальша доля не відома.


Література:
  1. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 9, ч. 2 — т. 10. К., 1997—98
  2. Кривошея В.В. Українська козацька старшина. К., 1997
  3. Мицик Ю. Умань козацька і гайдамацька. К., 2002
  4. Жильцов А.А. и др. Сербиновы и другие. М., 2006
  5. Мицик Ю.А. Чигирин — гетьманська столиця. К., 2007

Посилання:
  • БАТОЗЬКА БИТВА 1652 Р.
  • БОГУН ІВАН
  • БРАЦЛАВ
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДРОЗДЕНКО (ДРОЗД, ДРОЗДЕЦЬКИЙ) ВАСИЛЬ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОСАВУЛ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КИЇВ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МОСКВА
  • ОХМАТІВСЬКА БИТВА 1655
  • ПОЛТАВА
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПУШКАР МАРТИН
  • РАВА-РУСЬКА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • СІРКО ІВАН
  • СОТНИК
  • ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВАРШАВА
  • ВАСИЛЬКІВ
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ЖДАНОВИЧ АНТОН МИКИТОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • СЕРБІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)