ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ

  Бібліографічне посилання: Швидкий В.П. ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sholom_A (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ

ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ (справжні прізв., ім’я та по батькові — Рабинович Шолом Нохумович; 02.03(18.02).1859—13.05.1916) — єврейс. письменник, один із класиків літератури мовою ідиш, писав також мовою іврит та російською. Н. в м. Переяслав (нині м. Переяслав-Хмельницький) у сім’ї дрібного крамаря. Дитинство провів у м-ку Вороньків Переяслав. пов. Полтав. губ. (нині село Бориспільського р-ну Київ. обл.). Навч. в хедері (єврейс. початкова реліг. школа), 1873—76 — у Переяслав. повітовому уч-щі (закінчив з відзнакою), працював домашнім учителем рос. мови. Тоді ж написав російською перше оповідання "Єврейський Робінзон Крузо". 1877—79 працював домашнім учителем у сім’ї багатого орендатора Е.Лоєва в м-ку Софіївка Київ. губ. 1881—83 служив казенним рабином у Лубнах. Друкуватися почав 1879, коли його перші кореспонденції та публіцистичні статті мовою іврит побачили світ у газетах "Гацефіра" та "Гамейліц". Перші художні твори мовою ідиш — повість "Два камені" та оповідання "Вибори" — з’явилися 1883 в щотижневику А.Цедербаума "Юдішес фолксблатт" (Санкт-Петербург). Тоді ж уперше підписався псевдонімом "Шолом-Алейхем" (мовою ідиш — "Мир вам!"). Упродовж 1880-х рр. у газеті вийшла ціла низка його публікацій.

1887—90 проживав у Києві, де займався комерцією і грав на біржі (невдало). Переховуючись від кредиторів, побував у Одесі, Чернівцях, Парижі (Франція), Відні. 1891—92 жив у Одесі, працював у "Одесском листке", друкував фейлетони, ліричні нариси ("Вірші у прозі"); видавав журнал "Кол мевасер". 1893 повернувся до Києва, проводив численні творчі вечори. Після єврейс. погрому в Києві в жовтні 1905 переїхав до Львова, де родина проживала до 1907. Ш.-А. багато подорожував, відвідав Женеву (Швейцарія), Лондон (Велика Британія), Варшаву, Вільно (нині м. Вільнюс), Берлін (Німеччина) та ін. міста, виступав перед своїми читачами. У жовтні 1906 прибув до Нью-Йорка (США), був гаряче прийнятий єврейс. громадськістю, там опублікував перші розділи повісті "Хлопчик Мотл". У травні 1908 Ш.-А. виїхав у творче турне Польщею та Росією. Захворів сухотами, лікувався на курортах Італії.

Важливим етапом творчої біографії Ш.-А. став організований ним щорічник "Ді ідіше фолксбібліотек" (1888—90), де він зібрав кращі письменницькі таланти (Менделе Мойхер-Сфорім, І.-Л.Перец, І.Линецький, А.Готлобер, Я.Динезон та ін.). Першими книжечками серії стали романи Ш.-А. "Стемпеню" (1888) та "Йоселе-Соловей" (1889). 1894 в альманасі "Друг дому" (т. 4, Варшава) опублікував першу повість із широко відомого циклу "Тев’є-молочник" (1894—1914). Цей "сільський єврей" із грубою зовнішністю та ніжною душею став одним з улюблених типів письменника. У 1890-х рр. захопився палестинофільством, опублікував низку сіоністських брошур. У краківському щотижневику "Дер юд" Ш.-А. опублікував наступні частини "Тев’є-молочника" (1899—1902). Вийшли перші оповідання із циклу "Весь Бердичів" (пізніша назва — "Нова Касрилівка"), цикл "У маленькому світі маленьких людей" та ін. На підтримку жертв кишинівського погрому в 1903 Ш.-А. упорядкував збірку "Хілф", запросив до справи Л.Толстого, А.Чехова, В.Короленка, Максима Горького. У Варшаві вийшли твори в 4-х томах "Але верк фун Шолем Алейхем" (1903) та 2-томник "Дерцейлунген ун монологн" (1905). Одним із визначних творів став роман "Блукаючі зірки" (1909—11), яким завершувалася трилогія Ш.-А. про тяжку долю єврейс. талантів. Роман не раз друкувався багатьма мовами світу, ставилися вистави, знімалися кінофільми. Своєрідним літ. коментарем до процесу М.Бейліса (див. Бейліса справа) став роман "Кривавий жарт" (Лодзь, 1912; більш відомий у сценічному варіанті як "Важко бути євреєм"), який викликав суперечливі відгуки критики та громадськості. Рос. мовою вийшов лише 1928.

До 25-річчя творчої діяльності Ш.-А. (1908) у Варшаві був створений ювілейний к-т, який викупив у видавців права і передав авторові всі його твори. Із 1908 у Варшаві почало виходити "Юбілеум-ойсгабе" ("Ювілейне видання", т. 1—14, 1908—14), куди ввійшли майже всі твори Ш.-А., опубл. до Першої світової війни. 1909 вид-во "Современные проблемы" (С.-Петербург) випустило зібрання творів рос. мовою.

У грудні 1914 письменник переїхав до Нью-Йорка. 1915—16 активно продовжував творчі публічні виступи, відвідав Клівленд, Детройт, Цинциннаті (усі три міста в США), Торонто, Монреаль (обидва міста в Канаді). 1915—16 працював над автобіографічним романом "З ярмарку", в якому дав епічне зображення батьківського дому, дитинства; завершив роботу над "Хлопчиком Мотлом". Опублікував комедію "Крупний виграш" (сценічний варіант — "200 тисяч"), де викрив зміни людських цінностей через збагачення.

Поява Ш.-А. знаменувала нову сторінку в розвиткові новітньої прози мовою ідиш. Його гол. герої — бідні "маленькі люди", які, незважаючи на важке, злиденне життя, оптимістично дивляться у майбутнє, з гумором оцінюють своє становище, вірять у справедливість та мудрість.

Творчість письменника забарвлена укр. колоритом, у творах подано описи укр. природи, використано укр. лексику, фольклор. Більшість подій, про які пише Ш.-А., відбуваються в Україні. Втім укр. міста та їхнє населення в його творах відіграють хіба що роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейс. громади. У творах він надавав містам і містечкам умовні назви: Київ — Єгупець, Боярка — Бойберик, Одеса — Чорноморськ, а Росія — тітка Рейзя.

П. у м. Нью-Йорк, похований на цвинтарі Маунт Кармель у Брукліні.

Після смерті Ш.-А. в США друкувалися численні твори, матеріали з особового архіву, листування, спомини сучасників. Вихід 1926 в Нью-Йорку книги "Дос Шолем Алейхем бух" започаткував наук. вивчення життя і творчості письменника, 1917—25 побачили світ 28 томів найбільш повного зібрання творів. Із 1964 н.-д. роботу із зібрання всієї спадщини Ш.-А. здійснює музей "Бейт Шалом Алейхем" в Тель- Авіві (Ізраїль). На сьогодні існує численна зарубіжна література про Ш.-А.

Твори письменника перекладені 64-ма мовами світу, деякі — екранізовані, п’єси ставляться в театрах України та ін. країн.

У Переяславі-Хмельницькому розташов. садиба-музей Шолом-Алейхема (на території Музею нар. арх-ри та побуту Середньої Наддніпрянщини), відкрита 1978 на честь 120-річчя з дня народження письменника, де відтворена обстановка, що була за життя митця, зібрано його документи, образотворчі матеріали, видання. Біля музею 1984 встановлено пам’ятник Ш.-А. (скульп. М.Альтшулер). 1997 в Києві відкрито пам’ятник (скульп. В.Медведєв, архіт. Ю.Лосицький), а 1999 КМ України затвердив рішення Київ. міської держ. адміністрації про створення музею-квартири Ш.-А. в укр. столиці; цей музей відкритий 2 березня 2009 (вул. Червоноармійська, 5а) як складова Музею історії Києва.

Іменем Ш.-А. названо вулиці в Києві, Білій Церкві, Переяславі-Хмельницькому та ін. містах і с-щах; на честь Ш.-А. у Львові, на розі вулиць Шпитальної та Котлярської, встановлена меморіальна дошка.

дата публікації: 2013 р.

Праці:
  1. Твори, т. 1—4. К., 1967—68
  2. Собрание сочинений, т. 1—6. М., 1988—90
  3. Мир Вам! Твори, т. 1—4. К., 2013
Література:
  1. Матяш І. Постать поза простором і часом. В кн.: Історичний календар’99. К., 1998
  2. Сюндюков І.~ Мир Вам!: Шолом-Алейхем і Україна. «День», 2000, 28 липня
  3. 100 найвідоміших українців. К., 2005
  4. Анатолій Птіцин про Шолом-Алейхема, Януша Корчака, Фріца Крейслера, Миколу Лукаша, Матір Терезу. К., 2009
  5. Єврейська цивілізація: Оксфордський підручник з юдаїки, т. 1—2. К., 2012
  6. Шалом Алейхем [на веб-сайті «Электронная еврейская энциклопедия»]. Web: http://www.eleven.co.il/article/14720

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕЙЛІСА СПРАВА
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГОРЬКИЙ МАКСИМ
  • КОРОЛЕНКО ВОЛОДИМИР ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛУБНИ
  • ЛЬВІВ
  • МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА КИЄВА
  • ОДЕСА
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ТОЛСТОЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВАРШАВА
  • ВІДЕНЬ
  • ВІЛЬНЮС

  • Пов'язані терміни:
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • ДАНЧЕНКО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЄВРЕЙСЬКИЙ ТЕАТР
  • ЛІДЕР ДАНИЛО ДАНИЛОВИЧ
  • ЛУБНИ
  • НАЦІОНАЛЬНЕ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО В УСРР/УРСР 1924–1940
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • ОДЕСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗАПОВІДНИК ПЕРЕЯСЛАВ
  • ПОЛІСЬКЕ
  • СТУПКА БОГДАН СИЛЬВЕСТРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)