ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ШОСТКІНСЬКИЙ КАЗЕННИЙ ПОРОХОВИЙ ЗАВОД

  Бібліографічне посилання: Машкін О.М. ШОСТКІНСЬКИЙ КАЗЕННИЙ ПОРОХОВИЙ ЗАВОД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shostkinskyj_kazennyj (останній перегляд: 22.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШОСТКІНСЬКИЙ КАЗЕННИЙ ПОРОХОВИЙ ЗАВОД

ШОСТКИНСЬКИЙ КАЗЕННИЙ ПОРОХОВИЙ ЗАВОД — одне з найпотужніших підпр-в Рос. імперії з випуску вибухових речовин та набоїв. Постав 1739 на березі р. Шостка (прит. Десни, бас. Дніпра), у майбутньому Глухівському пов. Черніг. губ., започаткувавши існування однойменного міста. У період з 1739 до 1770 з-д виробляв порох переважно для потреб малорос. гарнізонів. Перейшовши 22 березня 1771 під кер-во Канцелярії Гол. артилерії та фортифікації Військ. колегії (1802 Військ. колегію заступило Військ. мін-во Рос. імперії), Ш.к.п.з., окрім пороху, освоїв процес очищення селітри для ін. військ. з-дів країни, а також почав виточувати капсулі для гвинтівок (1848). У той же час при підпр-ві було створено шпиталь (1837) і Тех. школу (1820). У роки Кримської війни 1853—1856 з-д виробляв 134—140 тис. пудів пороху, що становило 43—45 % продукції всіх порохових з-дів імперії.

Наступний етап історії Ш.к.п.з. припадає на 1887 — лютий 1917. Завдяки проведеній реорганізації технологічних процесів було створено хімічну лабораторію, наук. б-ку, засновано випуск багатьох нових видів продукції. У роки Першої світової війни з-д вніс відчутний вклад в озброєння армії Рос. імперії.

Спочатку на Ш.к.п.з. працювали робітні люди з місц. козаків та міщан, згодом їхній контингент розширився за рахунок залучення солдатів, військ. поселенців та майстрів з великорус., білорус. і прибалт. губерній. Робочий день становив 12—16 годин на добу, з 3—4-годинною перервою на обід та післяобідній відпочинок. Заробітна плата коливалася від 35 до 60 копійок за зміну в залежності від кваліфікації працюючого.

На початку березня 1917, коли в Шостку (нині місто Сум. обл.) прийшла звістка про успіх Лютневої революції 1917 в Петрограді (нині м. Санкт-Петербург), з-д утратив свій статус. Його майно було розграбоване, більшість представників адміністрації вбиті.

Від 1924 до 1927 Шосткинський пороховий з-д не мав держ. плану на профільну продукцію, виробляв цивільну продукцію та товари широкого вжитку. 1928, у зв’язку з прийняттям рішення про буд-во в Шостці ф-ки кіноплівки, одна з будівель зарядної майстерні Шосткинського порохового з-ду була переобладнана для розміщення в ній експериментально-дослідного вир-ва під назвою "Мала кіноплівка". Саме тут, вперше у країні, за період з листопада 1929 по вересень 1931 було випущено 3 млн погонних метрів позитивної кіноплівки.

1930-ті рр. стали періодом реконструкції, впровадження нових технологій та обладнання. Шосткинський пороховий з-д одним із перших опанував технологію виробництва особливої форми деревинної сульфатної целюлози Неймана. 1940 — на поч. 1941 з-д працював з максимальним навантаженням. 19 серпня 1941 почалася евакуація заводського обладнання та колективу підпр-ва. 8 ешелонів було відправлено на з-ди в Кемерово та до Красноярська (нині обидва міста в РФ). У вересні 1943 колектив приступив до відновлення вироб. потужностей. Унаслідок проведених реконструкцій 1947—60 на з-ді створені нові вир-ва: вогнепровідних шнурів для гірськорудної пром-сті, електроізоляційних матеріалів, товарів широкого вжитку з целулоїду, димного мисливського пороху, нітролаків, фарб та мастики. 1960—70 на з-ді здані в експлуатацію сучасні роботизовані вироб. потужності та опановані нові вироби оборонної продукції.

На території підпр-ва ще й досі збереглися найстаріші в Шостці, унікальні будівлі та споруди, які безумовно слід вважати пам’ятками історії та техніки: дерев’яна будівля Вододіючої порохової ф-ки (18 ст.), цегляна будівля гауптвахти Ш.к.п.з. (1834), будівля Центр. заводської лабораторії (19 ст.), комплекс будівель ремонтно-мех. з-ду (колиш. "Діловий двір" — 19 ст.), історична "Крупецька застава Шосткинського порохового заводу" (19 ст.), будівля "Бумфабрики" (19—20 ст.), будівля № 348, в якій 1929—31 працювала "Мала кіноплівка", Башта водопостачання конструкції В.Шухова (1910-ті рр.).

Нині діяльність з-ду пов’язана з випуском димного пороху всіх марок, трубчастого і зернового пороху на основі нітроцелюлози, а також зарядів для стовбурної артилерії калібрів 100 мм, 122 мм, 125 мм, 130 мм, 152 мм, підкаліберного пострілу для 125-міліметрової танк. гармати, мисливських димних і нітроцелюлозного пороху, пороху для мисливської зброї. Також підпр-во випускає продукцію загальнотех. призначення і товари нар. споживання. Це електроізоляційні матеріали; нітроцелюлозна лакофарбова продукція: емалі для покриття внутр. і зовн. поверхонь по дереву і металу, меблевий лак, а також спец. лаки для авіац. й електронної пром-сті; колоксилин лакомастичний; товари побутової хімії; чистячі засоби, пастоподібні мийні речовини, розчинники, клеї, а також буд. матеріали — клеючі мастики, шпаклювальні матеріали, герметики; етиловий ефір для пром-сті й медицини, у т. ч. наркозний із трирічним терміном зберігання.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Домонтович М. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба: Черниговская губерния. СПб., 1865
  2. Столетие Шостенского порохового завода (1771—1871). СПб., 1871
  3. Лукьянов П.М. История химических промыслов и химической промышленности России до конца XIX века, т. 5. М., 1961
  4. Завод и его люди — страницы истории. Шостка, 1991

Посилання:
  • КОПІЙКА
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МІЩАНИ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПУД
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • КОРОТЧЕНКО ДЕМ'ЯН СЕРГІЙОВИЧ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛИТВИНОВА (ЛИТВИНОВА-БАРТОШ) ПЕЛАГЕЯ (ПОЛІНА) ЯКІВНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)