ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ШТЕЙНГЕЛЬ ФЕДІР РУДОЛЬФОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кузьміна І.В. ШТЕЙНГЕЛЬ Федір Рудольфович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shtejnhel_F (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШТЕЙНГЕЛЬ ФЕДІР РУДОЛЬФОВИЧ

ШТЕЙНГЕЛЬ Федір Рудольфович (26.11.1870—11.02.1946) — громад. і політ. діяч, меценат, археолог, музеєзнавець, барон. Н. в м. Санкт-Петербург. З 8-ми років мешкав поперемінно в Києві та в с. Городок (нині село Рівнен. р-ну Рівнен. обл.). Навч. в Київському та Варшавському ун-тах на природничому відділенні фізико-мат. ф-ту.

Захоплювався археологією та краєзнавством. 25 листопада 1896 заснував у с. Городок перший на Волині краєзнавчий музей. На власні кошти здійснив археол. розкопки 53-х курганів на території Волинської губернії. Їхні результати були викладені в трьох звітах музею, складених М.Біляшівським. 1914 експонати музею були евакуйовані на Кубань у маєток брата, В.Штейнгеля. Подальша їхня доля не відома.

Займався доброчинництвом та меценатством. Побудував і утримував на власні кошти в с. Городок двокласне уч-ще, читальню, водяний млин, лікарню, надавав пожертвування на побудову церков. Сплачував щомісячно пенсії хворим та бідним.

Займався громадсько-політ. діяльністю. 1906 обраний депутатом 1-ї Держ. думи Рос. імперії від м. Київ. Входив до складу конституційно-демократ. фракції та Української думської громади. Після розпуску 1-ї Держ. думи підписав укладене депутатами Виборзьке звернення (22 (9) липня 1906; див. Виборзька акція депутатів Першої Державної думи 1906). Був засуджений до 3-місячного тюремного ув’язнення і позбавлений виборчих прав. Із 1908 — член ради Товариства українських поступовців. Голова К-ту Пд.-Зх. фронту Всерос. союзу міст (1915—17). Залучав до роботи в ньому укр. діячів, українізував його діяльність. У березні 1917 обраний головою виконавчого к-ту Київ. міської думи. Входив до першого складу Української Центральної Ради (7 березня — 7 квітня 1917). Працював у президії Всеукраїнського національного конгресу 1917. Після утворення Української партії соціалістів-федералістів покинув партію кадетів і став членом УПСФ. Від 10 червня 1918 до 4 грудня 1918 — посол Української Держави у Німеччині.

Після падіння режиму П.Скоропадського відійшов від політ. життя. Проживав до 1939 у своєму маєтку в с. Городок, де продовжував займатися доброчинництвом. 1939 емігрував з родиною до Німеччини.

П. у м. Дрезден (Німеччина).

дата публікації: 2013 р.

Праці:
  1. О принятии пищи у pода Tabanus. В кн.: Работы Лаборатории Зоологического кабинета Императорскаго Варшавского университета 1896 года. Варшава, 1897
  2. Несколько слов об основании и целях Городецкого музея Волынской губернии. В кн.: Беляшевский Н. Отчет Городецкого музея Волынской губернии барона Ф.Р. Штейнгеля за первый год с 25 ноября 1896 года по 25 ноября 1897 года. Варшава, 1898
  3. Раскопки курганов в Волынской губернии, произведенные в 1897—1900 гг. «Археологическая летопись Южной России», 1904, № 4—5
Література:
  1. Беляшевский Н~. Отчет Городецкого музея Волынской губернии барона Ф.Р. Штейнгеля за второй год с 25 ноября 1897 года по 25 ноября 1898 года. К., 1899
  2. Отчет Городецкого музея Волынской губернии барона Ф.Р. Штейнгеля с 25 ноября 1898 года по 25 ноября 1904 года. К., 1905
  3. Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле. Мюнхен, 1969
  4. Стрельський Г.В. Українська дипломатія національно-державного відродження 1917 —1920 рр. в особах: Навчально-довідковий посібник. К., 2000
  5. Шевчук С. Жертовність для утвердження України. Рівне, 2002
  6. Миронець Н.Р. Барон Ф.Р. Штейнгель — представник волинської гілки російсько-німецької родини Штейнгелів. В кн.: Українська біографістика, вип. 3. К., 2005
  7. Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею, вип. 8: До 140-років від дня народження Федора Штейнгеля. Рівне, 2010

Посилання:
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • БІЛЯШІВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОТОВИЧ
  • КРАЄЗНАВСТВО
  • КУБАНЬ
  • КУРГАН, НАДМОГИЛЬНИЙ ПАГОРБ
  • КИЇВ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА ДУМСЬКА ГРОМАДА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ - ФЕДЕРАЛІСТІВ (УПСФ)
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС 1917 Р.
  • ВИБОРЗЬКА АКЦІЯ ДЕПУТАТІВ І ДЕРЖАВНОЇ ДУМИ 1906

  • Пов'язані терміни:
  • АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ ЛЕТОПИСЬ ЮЖНОЙ РОССИИ
  • ГОРОДОЦЬКИЙ МУЗЕЙ Ф.ШТЕЙНГЕЛЯ НА ВОЛИНІ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ
  • СОЮЗ МІСТ - ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК СТАРОВИНИ І МИСТЕЦТВА НА УКРАЇНІ (ЦКОПСІМУ)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)