ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ШУЛЬГИН ВАСИЛЬ ВІТАЛІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ШУЛЬГИН Василь Віталійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shulhin_V (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШУЛЬГИН ВАСИЛЬ ВІТАЛІЙОВИЧ

ШУЛЬГИН Василь Віталійович (13(01).01.1878—15.02.1976) — рос. політ. діяч, журналіст і публіцист. Син історика В.Шульгина, двоюрідний брат Я.Шульгина. Н. в м. Київ. Закінчив 2-гу Київ. г-зію. Навч. на юрид. ф-ті Київ. ун-ту і одночасно на мех. відділі Київ. політех. ін-ту (1900—01). Пізніше відбув військ. службу в 3-й саперній бригаді в Києві. Депутат 2-ї, 3-ї та 4-ї Державних дум Російської імперії від Волинської губернії. За політ. переконаннями — послідовний монархіст. Редактор (із 1907) і видавець (1913—19) газ. "Киевлянин", в якій негативно висвітлювався укр. нац. рух. Лідер монархічної групи націоналістів-прогресистів Держ. думи Рос. імперії. Один з найвідоміших ідеологів рос. націоналістичного руху та Білого руху. 1908 виступив супроти скасування смертної кари. Підтримував політ. курс та реформи П.Столипіна. Під час процесу в Бейліса справі зайняв об’єктивну позицію, незважаючи на свої антисемітські погляди. Вважав, що справа Бейліса сфабрикована. За статтю з критикою цього процесу засуджений до 3-місячного ув’язнення. 1914 пішов добровольцем до рос. армії. Поранений у боях. Очолював земський санітарний загін. Із 1915 — один із лідерів Прогресивного блоку Держ. думи Рос. імперії. Член Тимчасового к-ту Держ. думи Рос. імперії, яка прийняла зречення від престолу рос. імп. Миколи II. У серпні 1917 заарештований як редактор "Киевлянина" за антиукр. агітацію, але незабаром звільнений. Очолював Позапарт. блок рос. виборців у Києві. Брав участь в організації Добровольчої армії. Від 1920 — на еміграції у Югославії, Франції та Польщі. 1925—26 нелегально відвідав Ленінград (нині м. Санкт-Петербург), Москву та Київ. Із 1931 — у Югославії. 1937 відійшов від політ. діяльності. 1944 захоплений рад. військами в Югославії та депортований до СРСР. До 1956 перебував в ув’язненні. На поч. 1960-х рр. під тиском органів рад. держ. безпеки був змушений звернутися з двома відкритими листами до рос. еміграції, в яких закликав її до примирення з рад. владою.

Автор публіцистичних праць та спогадів, у т. ч. про суспільно-політ. життя в Києві на поч. 20 ст.

П. у м. Владимир (нині місто в РФ).

дата публікації: 2013 р.

Праці:
  1. Дни. Л., 1925 (2-ге вид. — М., 1989)
  2. 1920-й год. Л., 1927
  3. Три столицы. Берлин, 1927
  4. Письма к русским эмигрантам. М., 1961
Література:
  1. Заславский Д.О. Рыцарь черной сотни В.В. Шульгин. Л., 1925
  2. Политические деятели России 1917: Биографический словарь. М., 1993
  3. Шиманов Г. Абулия императора [воспоминания о В.В. Шульгине]. «Слово», 1993, № 7/8
  4. Кушнирович М. Тот самый Шульгин. «Родина», 1995, № 6

Посилання:
  • БЕЙЛІСА СПРАВА
  • БІЛИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ДЕРЖАВНІ ДУМИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • КИЕВЛЯНИН
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • МИКОЛА II
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШУЛЬГИН ЯКІВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТОЛИПІН ПЕТРО АРКАДІЙОВИЧ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЮГОСЛАВІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • ГОЛОС КИЕВА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ДІЇ СПРАВА 1923–1924
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МАЛАЯ РУСЬ
  • ОСОБЛИВА НАРАДА
  • ШУЛЬГИН ЯКІВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЦИХ ВОЛОДИМИР ФРАНЦЕВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)