ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ШУМИЦЬКИЙ МИКОЛА

  Бібліографічне посилання: Стрельський Г.В. ШУМИЦЬКИЙ Микола [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shumytskyj_M (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШУМИЦЬКИЙ МИКОЛА

ШУМИЦЬКИЙ Микола (30.04.1889 — лютий 1982) — громад. і політ. діяч, дипломат, архітектор. Н. в м. Чернігів (за ін. даними — у м. Глухів). Закінчив Київ. політех. ін-т. 1917 був членом Української Центральної Ради і Комітету Української Центральної Ради, головою інженерного відділу Укр. ген. військ. к-ту (див. Генеральний військовий комітет), головою Ради залізниць України. У листопаді 1917 Генеральний секретаріат Української Центральної Ради призначив Ш. відповідальним за передислокацію укр. військ. У грудні 1917 він керував формуванням Панцерного автомобільного дивізіону. Пізніше Директорія Української Народної Республіки включила Ш. у склад делегації УНР на Паризькій мирній конференції 1919—1920, потім призначила його радником укр. дипломатичної місії в Парижі (Франція; 1920). Проаналізувавши за дорученням уряду Директорії невдачі в роботі місії, Ш. доповідав насамперед про "брак єдності" в роботі делегації УНР, яка, писав він, "складалася з представників всіх українських політичних партій, з котрих кожен домагався провадити у праці програму своєї партії, при таких умовах не могло бути і розмови про координацію праці..." Згодом там же, у Парижі, Ш. активно співробітничав із С.Петлюрою (1924—26), був головою Союзу укр. емігрантських орг-цій у Франції (1925—40), представником цього союзу в дорадчій раді Ліги Націй у справах біженців.

Автор спогадів про визвол. змагання, зокрема про зовнішньополіт. діяльність УНР, статей про арх-ру.

П. у м. Париж.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.). Львів, 1992
  2. Стрельський Г., Трубайчук А. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти. К., 1996
  3. Шульгин О. Без території: ідеологія та чин Уряду УНР на чужині. К., 1998
  4. Стрельський Г.В. Українські дипломати доби національно-державного відродження (1917—1920 рр.). К., 2000
  5. Українська політична еміграція 1919—1945: Документи і матеріали. К., 2008

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ КОМІТЕТ
  • ГЛУХІВ
  • КОМІТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ, МАЛА РАДА
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)