ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ШИРШОВ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Булгакова О.В. ШИРШОВ Петро Петрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shyrshov_P (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШИРШОВ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ

ШИРШОВ Петро Петрович (25 (12).12.1905—17.02.1953) — держ. діяч доби СРСР, океанограф, ботанік, гідробіолог, полярний дослідник. Д-р геогр. наук (1938). Дійсний член АН СРСР (1939). Герой Рад. Cоюзу (1938). Н. в м. Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ) у сім’ї робітника. Закінчив Катериносл. реальне уч-ще. Вступив на біологічний ф-т Катериносл. ін-ту нар. освіти, потім перевівся на соціально-істор. відділення цього ж ін-ту. Згодом навч. на біологічних ф-тах Одес. ін-ту нар. освіти та Дніпроп. ін-ту нар. освіти. 1929 після закінчення аспірантури при Дніпроп. гідрологічній станції захистив канд. дис. на тему: "Водорості дніпровських порогів".

Протягом 1929—32 — наук. співробітник Ботанічного саду АН СРСР. 1930—31 брав участь в експедиціях на архіпелаги Нова Земля та Земля Франца-Йосифа. 1932—36 працював у Всесоюзному арктичному ін-ті в Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург). Брав участь в експедиціях в Арктику на суднах "Сибиряков" (1932), "Челюскін" (1933—34), "Красін" (1935) та в роботі першої рад. дрейфуючої станції "Північний полюс-1" (1937—38). Протягом 1938—39 працював директором Всесоюзного арктичного ін-ту АН СРСР. 1939—41 був 1-м заст. нач. Гол. управління Пн. мор. шляху при РНК СРСР. 1941 — уповноважений Державного комітету оборони СРСР. 1942—48 — нар. комісар (із 1946 — міністр) мор. флоту СРСР. 1946 створив Ін-т океанології АН СРСР, який очолював до 1953. Із 1946 по 1950 — голова Тихоокеанського наук. к-ту.

Зробив значний внесок у вивчення Арктики, розвиток рад. мор. транспорту і створення рад. науки океанології. Наук. праці вченого присвячені фітопланктону арктичних морів.

Нагороджений 3-ма орденами Леніна, 2-ма орденами Трудового Червоного Прапора, орденами Червоного Прапора, "Знак Пошани", Червоної Зірки, медалями.

П. у м. Москва.

Його ім’ям названі бухта на Землі Франца-Йосифа, підводний хребет у Тихому океані, Ін-т океанології РАН.

дата публікації: 2013 р.

Праці:
  1. Нарис водоростей Дніпровських порогів. «Вісник Дніпропетровської біологічної станції», 1929, т. 1
  2. Планктон как индикатор ледового режима моря. В кн.: Научные работы экспедиции на ледоколе «Красин» в 1935. Л., 1936
  3. Планктон арктических вод: Избранные труды. М., 1982
Література:
  1. Богоров В.Г. Петр Петрович Ширшов как ученый и организатор науки. В кн.: Труды института океанологии АН СССР, т. 9: Посвящается светлой памяти академика Петра Петровича Ширшова. М., 1954
  2. Сузюмов Е.М. Полярник, академик, министр. «Морской флот», 1976, № 1
  3. Його ж. Курс — океан (жизнь и деятельность П.П. Ширшова). М., 1983
  4. Ширшова М.П. Забытый дневник полярного биолога [текст]. М., 2003
  5. Її ж. Петр Петрович Ширшов: Дневники. Очерки. Воспоминания. М., 2005

Посилання:
  • ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ СРСР
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • МОСКВА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ

  • Пов'язані терміни:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)