ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СІЧ, ЯК ТЕРМІН

  Бібліографічне посилання: Кузик Т.Л. СІЧ, як термін [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sich (останній перегляд: 16.07.2019)
СІЧ, ЯК ТЕРМІН

СІЧ, як термін. Походження назви "січ" — спірне, а побутування слова в якості заг. найменування — малодосліджене. За спостереженнями В.Німчука, в актах 17 ст., складених у Лівобережній Україні, "січами" називали земельні ділянки, розчищені від лісу. На його думку, саме це значення є першоосновою власної назви "Запорозька Січ". Натомість історики зазвичай вважають термін етимологічно тотожним із "засікою" (штучна перешкода із повалених дерев, влаштована в оборонних цілях; табір, обнесений частоколом). Найдавніші відомості про "стани", "остроги" й "городки" козаків (див. Козацтво українське) в місцях їхніх промислів належать до 1520-х рр., а про дерев’яні укріплення-"засіки" — до 1-ї пол. 1580-х рр. Їх розглядають як "протосічі"/"січі", що згодом сконсолідувалися у "велику" Запороз. Січ. Першу з відомих документальних згадок про "січових козаків" датовано 1585.Виникнення Січі як військ. та адм. центру козацтва — питання дискусійне і залежне, гол. чин., від того, як тлумачити повідомлення річпосполитських авторів 16 — серед. 17 ст. (М. та Й. Бєльських, Я.-І.Петриція, Б.Папроцького, М.Пашковського та ін.), а також Е.Лясоти фон Стеблау. Перші не послуговувалися терміном "січ", а згадували "замок" кн. Д.Вишневецького, "острови", "курені", де мешкали козаки, тощо. Е.Лясота фон Стеблау у своєму "Щоденнику" писав про "Seldläger"/"Zeldlager" (тобто Zeltlager — табір, стан кочовиків) запорожців на о-ві Базавлук. У виданнях "Щоденника" рос. й укр. мовами це слово перекладене як "Січ". Найдавніший опис "города Сечи", що мав укріплення й церкву Пресвятої Богородиці, відображений у документі 1672, тобто стосується Чортомлицької Січі.Загалом, крайні точки зору на проблему належать І.Каманіну, який вважав, що Січ постала наприкінці 15 ст. на о-ві Тавань (існував між сучасними містами Берислав і Каховка, затоплений Каховським водосховищем), та Л.Падалці, що визнавав першим таким осередком Січ Чортомлицьку. Наразі найбільш усталеними є уявлення про існування 7-ми або 8-ми Запороз. Сі-чей: одні дослідники (Ю.Мицик, В.Сергійчук, Г.Швидько, Н.Яковенко) називають першою Запороз. Січчю Хортицький замок кн. Д.Вишневецького (див. Хортиця), інші — Січ на о-ві Томаківка (А.Гурбик, Г.Сергієнко, В.Щербак). Проте дехто вважає історіографічним міфом Томаківську Січ та Базавлуцьку Січ, стверджуючи, що до 2-ї пол. 17 ст. існували винятково "січі" — укріплені табори, де ситуативно зосереджувалися козаки (Д.Вирський), або ж визнає лише три Запороз. Січі як "протодержавні утворення": Базавлуцьку, Чортомлицьку та Підпільненську (Нову Січ; І.Стороженко).


Література:
  1. Tagebuch des Erich Lassota von Steblau: Nach einer Handschrift der von Gersdorff-Weicha’schen Bibliothek zu Bautzen herausgegeben und mit Einleitung und Bemerkungen begleitet von Reinhold Schottin. Halle, 1866
  2. Падалка Л. Была ли на острове Томаковка Запорожская Сечь? «Киевская старина», 1893, т. 41, № 5
  3. Каманин И. К вопросу о казачестве до Богдана Хмельницкого. В кн.: Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца, кн. 7, отд. 2: Сообщения и исследования. К., 1894
  4. Падалка Л. По вопросу существования Запорожской Сечи в первые времена запорожского казачества. «Киевская старина», 1894, т. 45, № 5—6
  5. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків, т. 1. К., 1990
  6. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. К., 1994
  7. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 7. К., 1995
  8. Гурбик А.О. Виникнення Запорозької Січі (хронологічний та територіальний аспекти проблеми). «УІЖ», 1999, № 6
  9. Німчук В. Походження та історія назви «Січ». Запоріжжя, 1999
  10. Щербак В. Українське козацтво: Формування соціального стану: Друга половина XV — середина XVII ст. К., 2000
  11. Мицик Ю. Кордони і землі війська Запорізького (XV — середина XVII ст.). В кн.: Магістеріум, вип. 7: Історичні студії. К., 2001
  12. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. К., 2005
  13. Історія українського козацтва: Нариси, т. 1. К., 2006
  14. Вирський Д.С. Річпосполитська історіографія України (XV — середина XVII ст.), ч. 1—2. К., 2008
  15. Його ж. Рецензія на книгу І.С. Стороженка «Богдан Хмельницький і Запорозька Січ кінця XVI — середини XVII століть, кн. 2: Генезис, еволюція та реформування організаційної структури Січі». «УІЖ», 2009, № 2
  16. Стороженко І.С. На яку Січ спирався Б. Хмельницький, готуючи повстання проти польської влади в Україні? В кн.: Придніпров’я: Історико-краєзнавчі дослідження, вип. 7. Дніпропетровськ, 2009

Посилання:
  • БАЗАВЛУК
  • БАЗАВЛУЦЬКА СІЧ
  • БЕРИСЛАВ
  • БЄЛЬСЬКІ МАРТИН ТА ЙОГО СИН ЙОАХИМ І ЇХНЯ ПОЛЬСЬКА ХРОНІКА
  • ЧОРТОМЛИЦЬКА СІЧ
  • КАХОВКА
  • КАМАНІН ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • ХОРТИЦЯ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛЯСОТА (ЛАСОТА) ФОН СТЕБЛАУ
  • МИЦИК ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • НІМЧУК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • НОВА СІЧ
  • ПАДАЛКА ЛЕВ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПАПРОЦЬКИЙ БАРТОШ
  • ПЕТРИЦІЙ ЯН-ІННОЦЕНТІЙ
  • СЕРГІЄНКО ГРИГОРІЙ ЯКОВИЧ
  • ТОМАКІВСЬКА СІЧ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БАЧИНСЬКИЙ ЛЕВ ВАСИЛЬОВИЧ
  • БАЛЮК ІВАН
  • ДНІПРО
  • ДОНСЬКІ КОЗАКИ
  • ІВАНЕНКО ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАТАМАЙ ДМИТРО
  • ХОРТИЦЯ
  • ХОРТИЦЬКА СІЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОССАК ГРИЦЬ
  • КРИМСЬКИЙ ШЛЯХ, ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • МОЛОДІЖНИЙ РУХ
  • МОНАСТИРИСЬКА
  • МИШЕЦЬКИЙ СЕМЕН ІВАНОВИЧ
  • НОВА СІЧ
  • ПАСЛАВСЬКИЙ ІВАН
  • РУСЬКО-УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ (РУРП)
  • ТОМАКІВСЬКА СІЧ
  • ВАХНЯНИН АНАТОЛЬ
  • ЗАЛІЗНЯК ОЛЕНА ЮЛІАНІВНА
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)