ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СЛЄПЧЕНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Степовик Д.В. СЛЄПЧЕНКО Володимир Павлович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sliepchenko_V (останній перегляд: 23.02.2019)
СЛЄПЧЕНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ

СЛЄПЧЕНКО Володимир Павлович (н. 13.11.1947) — маляр і графік. Член Спілки художників України (1986). Засл. діяч мист-в України (1998), нар. художник України (2009). Професор (2005). Дійсний член Укр. АН (2004) та Академії словесності і красних мист-в ім. Г.Державіна в С.-Петербурзі (2005). Н. в смт Олексіївка (нині місто Бєлгородської обл., РФ). Навч. в худож. уч-щі в м. Іваново (нині місто в РФ; 1963—68), на ф-ті графіки Львів. поліграфічного ін-ту (1975—81). 1968—69 — гол. художник худож. комбінату м. Олексіївка Бєлгородської обл. РРФСР. 1969 напостійно переїхав в Україну. 1969—72 — гол. художник шахтоуправління "Україна" в м. Українське Донец. обл. 1973—79 — художник монументально-малярського цеху худож. комбінату в м. Ялта, 1979—88 — художник-монументаліст худож. комбінату в м. Львів. 1988—92 очолював кооператив "Художник". 1992—95 мав твор-че відрядження до Канади. 1995—99 очолював відділ реставрації у Львівському музеї історії релігії. Із 2000 — у Києві, доцент Нац. ун-ту к-ри та мистецтв; із 2002 — керівник майстер-класу центру творчості "Арт"; із 2005 — професор образотворчого мист-ва.

Осн. жанри творчості — істор. картина, портрет, сакральне мист-во. Графічні серії творів: "Музеї Львова", "Церкви Львова", "Реквієм", "Спогади про Седнів" та ін. Малярські твори на істор. тематику: серія "Трипілля і трипільці" (2005—08), "Скіфія" (триптих, 2006—07), "Велике хрещення" (1998), "Відродження" (1991), "Подай, Господи" (1995—2001), "Вічний рух" (2000), "Діалог" (2007) та ін. Картини на істор. тематику С. об’єднав заг. циклом "Прадавня Україна". Митець створив два варіанти ікони Господа Ісуса Христа (2007, 2011), десятки портретів істор. осіб та своїх сучасників: "Нестор Літописець", "Недоспівана пісня Івана Мазепи", "Максим Березовський", "Соломія Крушельницька", "Великий магістр Мальтійського ордену Ендрю Берті", "Автопортрет", "Юлія", "В очікуванні дива" та ін. Твори зберігаються в музеях і приватних колекціях мист-ва в Україні, Греції, Канаді, Німеччині, на Мальті, в Італії, Пд. Кореї, Словаччині, Ізраїлі та в ін. країнах.

Нагороджений орденом "За заслуги" 3-го ст., церк. орденом св. Володимира Великого 3-го ст. Київ. Патріархату, відзнаками зарубіжних країн.


Література:
  1. Степовик Д. Образ і подоба Божа: Людина в портретній творчості Володимира Слєпченка. «Fine Art» (К.), 2009, № 1 (6)
  2. Його ж. Vivere memento: Роздуми про вічний і конечний час на картинах Володимира Слєпченка. Там само, 2010, № 2 (11)
  3. Його ж. Романтизм і символізм: Інтелектуальне мистецтво Володимира Слєпченка. К., 2012

Посилання:
  • КИЇВ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ РЕЛІГІЇ
  • ЯЛТА, МІСТО АРК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)