ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СОКУЛЬСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Бажан О.Г. СОКУЛЬСЬКИЙ Іван Григорович [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sokulskyj_I (останній перегляд: 18.11.2018)
СОКУЛЬСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ

СОКУЛЬСЬКИЙ Іван Григорович (13.07.1940—22.06.1992) — правозахисник, поет, громад. діяч. Н. в с. Червоноярське Синельниківського р-ну Дніпроп. обл. 1962—64 навч. на філол. ф-ті Львів. ун-ту, а згодом — на філол. ф-ті Дніпроп. ун-ту. У травні 1966 за "негідну поведінку", що полягала в написанні "пасквільних віршів про Україну", був виключений із Дніпроп. ун-ту. Працював робітником на металургійному з-ді, шахтарем, бібліотекарем, матросом пароплавства. У квітні 1968 став співзасновником Клубу творчої молоді в м. Придніпровськ (нині у складі м. Дніпропетровськ). У червні 1969 заарештований органами КДБ при РМ УРСР як автор "Листа творчої молоді м. Дніпропетровська", в якому висловлювався протест проти русифікації України та цькування роману О.Гончара "Собор". 27 січня 1970 засуджений Дніпропетровським обласним судом за ст. 62, ч. 1 Кримінального кодексу УРСР на 4 роки таборів суворого режиму. Термін покарання відбував у Мордовії, Владимирському централі та Пермській обл. У грудні 1973 повернувся до Дніпропетровська, де й продовжив свою правозахисну діяльність. У жовтні 1979 вступив у правозахисну орг-цію — Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод. У квітні 1980 знову заарештова-ний. Формальним приводом для ув’язнення послужило написання віршів "Шевченкова думка", "Реквієм", "Руїна". Покарання відбував у Чистопольській тюрмі та у відомому "Таборі смерті" в с-щі Кучино (нині с-ще Пермського краю, РФ). Після звільнення в серпні 1988 взяв активну участь у національно-культ. русі на Дніпропетровщині (активно підтримував відродження Української автокефальної православної церкви, був одним із засновників обласних орг-цій Товариства української мови імені Т.Шевченка, Народного руху України, "Меморіалу"; див. "Меморіал" імені Василя Стуса).

Із 1989 видавав літературно-мистецький і громадсько-політ. самвидавний час. "Пороги". Став одним із лідерів Української Гельсінської спілки, а згодом — Української республіканської партії на Дніпропетровщині.

Нагороджений орденом Свободи (2010, посмертно, за визначний особистий внесок у боротьбу за незалежність України).

Лише після смерті поета 1993 побачила світ єдина його збірка віршів "Владар каменю". У липні 1995 С. посмертно прийнятий до лав Спілки письменників України.


Література:
  1. Савченко В. Хроніка одного кримінального процесу. «Сучасність», 1993, № 9
  2. Бажан О.Г. Дисидентський рух на Дніпропетровщині. В кн.: Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Збірник статей, вип. 8. К., 1999
  3. Творча молодь Дніпропетровська: Протистояння тоталітаризмові. «Хроніка 2000», 2007, № 73
  4. Лицар Свободи: До 70-річчя від дня народження Івана Сокульського: Біобібліографічний покажчик. Дніпропетровськ, 2010

Посилання:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ГОНЧАР ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР) ТЕРЕНТІЙОВИЧ
  • МЕМОРІАЛ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА
  • НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА
  • УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УАПУ)
  • УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСИНСЬКА ГРУПА
  • УКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА ГРУПА СПРИЯННЯ ВИКОНАННЯ ГЕЛЬСІНК. УГОД

  • Пов'язані терміни:
  • КЛУБИ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ В УРСР У 1960-Х РР.
  • ПЛАХОТНЮК МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)