ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СПЕЦСЛУЖБИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ

  Бібліографічне посилання: Вєдєнєєв Д.В. СПЕЦСЛУЖБИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Spetsialni_sluzhby_UPA (останній перегляд: 23.02.2019)
СПЕЦСЛУЖБИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ

СПЕЦСЛУЖБИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ — сукупність спеціальних органів, які здійснювали розвідувально-диверсійне, контррозвідувальне та військово-поліцейське забезпечення бойової діяльності укр. повстанського руху під політ. проводом Організації українських націоналістів (С.Бандери).

Розвідувально-диверсійна діяльність УПА. У листопаді 1943 у складі Гол. військ. штабу Української повстанської армії виник розвідувальний відділ як керівний орган розвідувальної справи, на який покладалося "зосередження, розпрацювання і використання усього розвідочного і контррозвідувального матеріалу". У "Вказівках до праці військових штабів" (23 січня 1944) до їхніх функцій відносилося "збирання відомостей про ворога, розміщення, силу і заміри, щоби могти своєчасно повідомити командира про небезпеку, яка грозить власним частинам". Наказом Гол. військ. штабу (23 січня 1944) вводилася уніфікована структура штабів з’єднань УПА, при цьому штаби військ. округ і тактичних відтинків мали розвідувальні відділи.

На нижчих організаційно-тактичних рівнях структура розвідувальних органів визначалася на розсуд польових командирів. Так, у штабі групи УПА "Захід" (квітень 1945) розвідувальному відділу підлягали начальники розвідки військ. округ, а тим — командири розвідки куренів і сотень. Військ. округа "Буг-2" (у 1945) мала відділ розвідки (начальник, інструктор, 8—10 зв’язкових для контактів із командирами розвідки куренів та повітовими інформаторами).

До більшості куренів УПА входили апарати польової розвідки: "спеціальних старшин з розвідки" (визначали завдання, сили та засоби розвідки, узагальнювали інформацію про противника), "штабна розвідка" (курінь "Гребінки" УПА "Північ", 1943), розвідувальні підрозділи куренів силою у 20—30 багнетів (Прикарпаття, серпень 1944).

Наказ Гол. військ. штабу УПА (18 жовтня 1943) звертав увагу на необхідність ретельної розвідувальної підготовки при організації бойових операцій силами кількох підрозділів. Спостерігалися випадки застосування тех. розвідки (підслуховування радіотелефонних переговорів).

Розвідувально-диверсійна підготовка входила до програм навчання старшинських (офіцерських) та підстаршинських шкіл УПА. У навчанні використовувалися статут Армії УНР 1921, рад. бойові статути та інструкції з партизанської війни. Розроблялися численні навч. матеріали з підривної справи та інженерної розвідки. Широка підтримка УПА місцевим населенням сприяла агентурній розвідці.

Повстанська розвідка застосовувала певні оперативні комбінації для створення агентурних позицій у ворожому середовищі. Ефективність розвідки повстанців не раз відзначали її противники. За даними 2-го партизан. з’єднання в Рівнен. обл. (15 грудня 1943), розвідка УПА спромоглася створити широку агентурну мережу, що охопила майже всі села. При надбанні оперативних джерел перевага надавалася залученню до співробітництва представників рад. адміністрації, учасників партизан. загонів.

Значна увага приділялася диверсійним заходам: у 1944 повстанці здійснили 134 диверсії на залізницях, підірвали 13 і спалили 15 залізничних та 12 шосейних мостів, у 1-му півріччі 1945 — 212 диверсій на залізницях, шосе, лініях зв’язку. УПА мала й "відділи особливого призначення" з диверсійно-терористичної діяльності, охорони керівного складу повстанців, виконання відповідальних доручень командування.

Контррозвідувальний захист в УПА. Докладалися зусилля до забезпечення внутр. безпеки, захисту військ. таємниці, підтримки внутр. порядку як важливих чинників високої боєздатності.

Спец. органом контррозвідувального захисту була Служба безпеки (див. Служба безпеки ОУН). Завдання Служби безпеки: виявлення і ліквідація рад. агентури, яка занурюється до підпілля, створення агентурних позицій у рад. партизан. загонах, розкладницька робота серед них, підготовка агентури для вкорінення до органів рад. влади, держ. безпеки і міліції. Апарат Служби безпеки здійснював контррозвідувальне забезпечення конспіративних ліній зв’язку. Всі вояки, незалежно від службового становища, зобов’язувалися співпрацювати зі Службою безпеки, командири і провідники, які приймали нових учасників УПА без попередньої перевірки їх Службою безпеки, прирівнювалися до "явних ворогів".

Мережа органів Служби безпеки будувалася відповідно до структури військово-адм. поділу УПА. Коменданту запілля підлягала референтура Служби безпеки, останній — референтури військ. округ, військ. надрайонів і районів. Робилися спроби запровадити певний штатний розклад референтур Служби безпеки військово-територіальних одиниць.

Для здійснення контррозвідувальних функцій застосовувалася "контррозвідча агентура", яка насаджувалася при всіх самостійних бойових підрозділах, підрозділах забезпечення і штабах із розрахунку одне оперативне джерело на рій (8—10 вояків). Повстанські підрозділи рясно інфільтрували контррозвідчою агентурою. Так, у сотнях "Негуса" і "Макса" з’єднання "Богун" (УПА "Північ") із 220 стрільців до інформаційної мережі Служби безпеки залучили 26 осіб.

Негативною стороною діяльності Служби безпеки УПА стали неадекватні оперативній обстановці фізичні "чистки" повстанців, котрі знекровлювали повстанський рух та полегшували його розкладення рад. силовими структурами. Із кінця 1943 Служба безпеки була виведена зі складу УПА і діяла в територіальній мережі підпілля ОУН (див. Боївка Служби безпеки). Надалі функції контррозвідки покладалися на 4-й (персональний) відділ штабів УПА.

Військово-польова жандармерія УПА. У вересні 1943 запроваджено військово-польову жандармерію УПА.

При Гол. військ. штабі УПА діяли начальник жандармерії (із заступниками з контррозвідки та із боротьби з дезертирством), слідча група військово-польової жандармерії (5—6 співробітників), при членах Гол. військ. штабу — охоронні групи по 3—4 жандарми. При штабах військ. округ жандармерія нараховувала 30—35 осіб для охорони посадових осіб штабу, мала слідчу групу. Жандармерія куреня (7—10 осіб) складалася з начальника, двох його помічників, а рядові жандарми розподілялися по сотнях.

До 1944 військово-польова жандармерія підлягала референтам Служби безпеки в УПА, згодом — виділена в окремий орган, підпорядковувалася командувачам військ. округ УПА. Начальник жандармерії куреня підпорядковувався курінному командиру, згодом — начальнику жандармерії військ. округи УПА. Для професійної підготовки існували "військовий" та "слідчо-поліційний" вишколи.

Прагнення до запозичення професійних методів держ. спецслужб наближало спецслужби повстанського руху до рівня держ. спецслужб, свідчило про намір кер-ва перетворити УПА на зародок збройних сил Укр. держави.


Література:
  1. Мірчук П. Українська повстанська армія: 1942—1952. Мюнхен, 1953
  2. Tys-Krokhmaliuk U. UPA Warfare in Ukraine: Strategical, Tactical and Organizational Problems of Ukranian Resistance in World War II. New York, 1972
  3. Sodol P. UPA: They fought Hitler and Stalin. New York, 1987
  4. Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1944—1945 рр. К., 1999
  5. Вєдєнєєв Д.В. Контррозвідувальне забезпечення в Українській повстанській армії. В кн.: Сторінки воєнної історії, вип. 4. К., 2000
  6. Ткаченко С.Н. Повстанческая армия (тактика борьбы). Минск, 2000
  7. Вєдєнєєв Д.В. Військово-польова жандармерія — спеціальний орган Української повстанської армії. «Воєнна історія», 2002, № 5—6
  8. Його ж. Розвідувальна діяльність Української повстанської армії (1943—1945 рр.). В кн.: Проблеми історії України, вип. 10. К., 2003
  9. Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб: Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920—1945). К., 2006
  10. Їх же. «Повстанська розвідка діє точно і відважно…»: Документальна спадщина підрозділів спеціального призначення ОУН та УПА: 1940—1950-ті роки. К., 2006

Посилання:
  • БАНДЕРА СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ
  • БОЇВКА СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ОУН
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)