ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СПЕЦСЛУЖБИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

  Бібліографічне посилання: Вєдєнєєв Д.В. СПЕЦСЛУЖБИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Spetsialni_sluzhby_ZUNR_1919 (останній перегляд: 22.02.2019)
СПЕЦСЛУЖБИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

СПЕЦСЛУЖБИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Вищим органом управління військ. розвідкою виступав розвідувальний відділ Начальної команди Української Галицької армії, який включав у себе відділи: офензивної розвідки (розвідка противника); дефензивної розвідки (військ. контррозвідка); детективів та розвідників (оперативно-розшукові заходи); реєстрації ворожих сил (робота проти збройних сил Польщі); "пропагандивний" (згодом виведений зі складу розвідки). Мережа розвідувальних органів УГА включала розвідувальні відділи штабів корпусів, розвідувальні підвідділи штабів бригад, окремих розвідників, висланих за лінію фронту зі спец. завданнями, підрозділи польової розвідки, агентурну мережу, підпільні осередки на окупованих Польщею територіях, авіац. розвідку. Певні розвідувальні відомості збиралися вербувальними бюро при дипломатичних місіях Західноукраїнської Народної Республіки у Відні, Празі (Чехословаччина) та Будапешті (Угорщина).

Внутр. безпеку та порядок в УГА забезпечували польова жандармерія та булавні (комендантські) сотні при командуваннях бригад і корпусів. Створена у грудні 1918 польова жандармерія УГА протидіяла розвідувально-диверсійній діяльності противника, дезертирству, охороняла військ. об’єкти та конвої, комунікації та лінії зв’язку, підтримувала статутний порядок. Існували відділи польової жандармерії при Начальній команді УГА, штабах корпусів, бригад, окремих груп УГА.

24 червня 1919 польова жандармерія була перейменована на польову сторожу, підпорядковану Команді етапу (тилу) УГА, у складі 6-ти відділів (із корпусної та бригадної сотень кожен).

У листопаді 1918 сформовано Корпус укр. держ. жандармерії (Держ. жандармерія; див. Жандармерія Західноукраїнської Народної Республіки), підпорядкований відділу публічної безпеки держ. секретаріату внутр. справ ЗУНР. Згідно із законом ЗУНР від 15 лютого 1919 Держ. жандармерія мала статус воєнізованої орг-ції із протидії шпигунству, саботажу, замахам на держ. лад і громад. спокій. Мала центр. апарат ("команду"), відділи і станиці як територіальні органи (згодом — окружні та повітові команди). Із встановленням посади диктатора ЗУНР Держ. жандармерія з червня 1919 перейменована на Нар. сторожу, підпорядковану команді запілля Начальної команди УГА, згодом — військ. канцелярії диктатора Є.Петрушевича. Після переходу УГА на рад. сторону Нар. сторожа розформована.

Рішенням держ. секретаріату військ. справ ЗУНР від 24 березня 1919 створена "залізнодорожна" жандармерія при "залізнодорожній" військ. управі. На "залізнодорожну" жандармерію покладалися протидія шпигунству, диверсіям на залізниці, саботажу, охорона вантажів, підтримка порядку на транспорті. Мала лінійні підрозділи на важливих станціях.


Література:
  1. Зелик Р. Дещо про літунство УГА. «Український скиталець», 1921, № 13
  2. Козак І. Дещо про Державну жандармерію ЗУНР. Там само, 1923, № 16—18
  3. Ключенко О. Генеральна булава УГА. «Літопис Червоної Калини», 1931, ч. 4
  4. Вислоцький І. Розвідча служба. В кн.: Українська Галицька армія, т. 1. Вінніпег, 1958
  5. Козак І. Польова жандармерія УГА. Там само, т. 2. Вінніпег, 1958
  6. Вислоцький І. Спомини розвідника з часів Першої Світової війни. Львів, 2007

Посилання:
  • ПЕТРУШЕВИЧ ЄВГЕН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • ЖАНДАРМЕРІЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)