ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТАВРОВЕЦЬКИЙ-ТРАНКВІЛІОН КИРИЛО

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. СТАВРОВЕЦЬКИЙ-ТРАНКВІЛІОН Кирило [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Stavrovetskyj_K (останній перегляд: 19.08.2019)
СТАВРОВЕЦЬКИЙ-ТРАНКВІЛІОН КИРИЛО

СТАВРОВЕЦЬКИЙ-ТРАНКВІЛІОН Кирило (р. н. невід. — п. 1646) — письменник, богослов, освіт. діяч. Походив із галицької шляхти. Писав під псевдонімом "Транквіліон" (латиною — "спокійний"). Вважається, що С.-Т. навч. у Львівській братській школі, а також був там учителем. У грудні 1589 він вітав константиноп. патріарха Єремію II Траноса промовою грец. мовою. Внаслідок конфлікту Львівського братства із львів. єпископом Г.Балабаном наприкінці 1591 змушений переїхати до Вільна (нині м. Вільнюс), де став викладачем у братській школі (імовірно, викладав і в Острозі). 1618 став ігуменом Унівського монастиря, а 1619 — Любарського Свято-Георгієвського монастиря. Існує версія, що це був Кирило, у чернецтві Кипріян, член Острозького гуртка.

С.-Т. 1621—25 був проповідником у Замості (нині м. Замость Люблінського воєводства, Польща), на поч. 1626 прийняв унію. 25 березня 1626 був призначений унійним архімандритом Чернігівського Єлецького Свято-Успенського монастиря.

Заснував власну друкарню, котра діяла в різних містах, видав у ній свої гол. твори: "Зерцало богословия" (Почаїв, 1618; перевидане в Уневі 1679 і 1692), "Євангеліе учителное албо казання" (Рахманів, 1619; перевидане в Уневі 1696 і 1697), "Перло многоцінноє" (Чернігів, 1646, перевидане в Могильові 1699). С.-Т. довільно трактував Святе Письмо, занадто довіряв апокрифам, за що його "Євангеліе учителное" було засуджене правосл. Собором, а в Москві навіть публічно спалене. С.-Т. був талановитим поетом, письменником і проповідником. Його "Перло многоцінноє" використовувалося як посібник із поетики.

П. у Черніг. Єлецькому Свято-Успенському монастирі.


Література:
  1. Возняк М. Історія української літератури, т. 2. Львів, 1921
  2. Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576—1636). К., 1990
  3. Пилявець Л. Гуманістичні тенденції в поглядах на людину і суспільство Кирила Транквіліона-Ставровецького. В кн.: Європейське Відродження та українська література XIV—XVIII ст. К., 1993
  4. Frick D.A. Meletij Smotryc’kyj. Cambridge, Massachusetts, 1995
  5. Ісаєвич Я.Д. Українське книговидання: Витоки, розвиток, проблеми. Львів, 2002
  6. Плохій С. Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. К., 2005

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АПОКРИФИ
  • БАЛАБАН ГЕДЕОН
  • БРАТСЬКІ ШКОЛИ
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЄЛЕЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЄРЕМІЯ II ТРАНОС
  • КИПРІЯН
  • ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА
  • ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО, СВЯТО-УСПЕНСЬКЕ СТАВРОПІГІЙСЬКЕ БРАТСТВО У ЛЬВОВІ, ЛЬВІВСЬКА СТАВРОПІГІЯ
  • ЛЮБАРСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МОСКВА
  • ОСТРОГ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • УНІВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ВІЛЬНЮС

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ ЄЛЕЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ГОМІЛЕТИКА ТА ПРОПОВІДНИЦТВО В УКРАЇНІ 9–18 СТ.
  • КНЯГИНИЦЬКИЙ ІВАН
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • МАНДРІВНІ ДРУКАРНІ
  • МСТИСЛАВЕЦЬ ПЕТРО ТИМОФІЙОВИЧ
  • ПЕРЛО МНОГОЦЕННОЄ
  • ПОЧАЇВСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ПОЧАЇВСЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЛАВРА
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ
  • УНІВСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ВІДРОДЖЕННЯ І УКРАЇНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)