ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТЕПАНЬ, СМТ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ.

  Бібліографічне посилання: Андрощук О.В. СТЕПАНЬ, смт Рівненської обл. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Stepan_smt (останній перегляд: 21.08.2019)
СТЕПАНЬ, СМТ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ.

СТЕПАНЬ — с-ще міськ. типу Сарненського р-ну Рівненської області. Розташов. на лівому березі р. Горинь (прит. Прип’яті, бас. Дніпра). Населення 4 тис. осіб (2001).

За археол. даними, місто виникло у 12—13 ст. Уперше згадується в Галицько-Волинському літописі при описі подій зими 1289/90, коли помер степанський князь Іван Глібович і почав княжити його син Володимир. Імовірно, ці володарі Степанського удільного князівства походили від турово-пінських князів (див. Туровське князівство). З кінця 14 ст. в джерелах знову з’являються степанські князі невідомого походження Семен (згадується під 1387) та його син Іван (поч. 15 ст.), які були васалами володарів Волин. землі. Після смерті кн. Івана Семеновича С. перейшла до князів Гольшанських, а 1511 — до князів Острозьких. Із центру удільного князівства С. перетворилася на приватновласницьке місто Волин. землі (з 1569 — у Луцькому повіті Волинського воєводства). З 1620 містом володіли князі Заславські, пізніше — князі Любомирські, Сангушки, магнати Потоцькі, Ворцелі та ін. 1507 було збудовано замок. До 1570 поблизу С. засновано Свято-Михайлівський монастир. У 16 — 1-й пол. 17 ст. місто переживало підйом: якщо 1583 в С. було 428 димів, то 1629 — уже 636. Існувало кілька ремісничих цехів.

У часи Національної революції 1648—1676 під С. 1648 козац. загін зазнав поразки від С.Чарнецького. 1649, 1657 і 1658—59 місто захоплювали козац. загони. Під час Північної війни 1700—1721 в 1705 у С. зупинялося швед. військо на чолі з королем Карлом XII. Після 3-го поділу Речі Посполитої (1795) С. увійшла до складу Рос. імперії, з 1797 належала до Ровенського пов. Волинської губернії. 1868 варшавські підприємці Й.Блох і В.Рау розпочали масштабну експлуатацію навколишніх лісів, на базі яких організували у С. вир-во лісоматеріалів, паркету, столярних виробів. 1897 в містечку було більше 5 тис. мешканців. 1918—20 влада в С. не раз змінювалася. З вересня 1920 остаточно було встановлено владу Польщі. У міжвоєнний період С. була центром гміни Ровенського (від 1925 — Костопільського) повіту Волин. воєводства. З вересня 1939 С. — у складі УРСР, з січня 1940 — райцентр. Під час гітлерівської окупації (17 липня 1941 — 14 січня 1944) у С. існувало гетто, де в серпні 1942 було знищено бл. 3 тис. євреїв. На 1945 в С. налічувалося 2,1 тис. мешканців. Від грудня 1962 селище підпорядковане Сарненському р-ну Ровенської (нині Рівненської) обл. 1965 відкрито будинок відпочинку, перепрофільований 1975 в санаторій "Горинь" (на базі джерела мінеральної води).

Пам’ятки історії та к-ри: замчище (земляні вали) 16—17 ст. на місці давньорус. городища, Свято-Троїцька церква із дзвіницею (1759, дерев’яна), усипальниця графів Ворцелів (19 ст.). У 20 ст. було втрачено кілька істор. споруд (церкви, костьол, синагога, садиба Ворцелів).

У С. народився С.-Г.Ворцель.


Література:
  1. Максимович М. О городе Степане и Степанском монастыре. «Киевлянин», 1850, кн. 3
  2. Сендульский А. Местечко Степань Ровенского уезда. «Волынские епархиальные ведомости», 1882, № 35
  3. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 11. Warszawa, 1890
  4. Годованюк Е. Исследования бастионных замчищ Волыни. В кн.: Исследование и охрана архитектурного наследия Украины. К., 1980
  5. Aftanazy A. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej, cz. 3: Ziemie ruskie Korony, t. 5: Wojewódstwo Wołyńskie. Wrocław, 1994
  6. Будько М. Степань: Краєзнавчий нарис. Рівне, 2003
  7. Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI — першій половині XVII століття. Львів, 2003
  8. Войтович В. Степань моя мила: дослідження, спогади, документи. Рівне, 2009
  9. Прищепа Б. Рання історія Степаня в світлі археологічних джерел. В кн.: Західне Полісся: Історія та культура, вип. 3: Матеріали краєзнавчих конференцій, присвячених 35-річчю утворення Сарненського історико-етнографічного музею та 100-річчю від дня народження письменника Бориса Шведа. Рівне, 2009
  10. Войтович В. Степанський край. Історія та культура. Рівне, 2010

Посилання:
  • ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕФАН
  • ДИМ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ГОЛЬШАНСЬКІ (ДУБРОВИЦЬКІ)
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • КАРЛ XII
  • ЛЮБОМИРСЬКІ (LUBOMIRSCY)
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОСТРОЗЬКІ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПОТОЦЬКІ
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • САНГУШКИ
  • ЦЕХИ
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ВОРЦЕЛЬ СТАНІСЛАВ ГАБРІЄЛЬ
  • ЗАСЛАВСЬКІ

  • Пов'язані терміни:
  • ОЛИЦЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ЯНУШ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • РЕФОРМАТСЬКІ ЦЕРКВИ
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВОЛИНСЬКИЙ ПОЛК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)